Brownian motion

around the essentials…

 

Author Archive

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

На почитати:

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

(No Ratings Yet)

Музикознавчі статті Василя Кука

  1. Канцелярський курінь у Глухові. Ж. «3нання та Праця» N 2, 1962 р.; «Вісті з України», N 18, 1969 р.
  2. Композитор, дирегент, співак. Газ. «Вечірній Київ» N 288, 9 лютого 1967 р.
  3. Листи О. П. Мишуги. Ж. «Архіви України», N 12, 1987 р.
  4. З минулого (Про А. Веделя). Ж. «Мистецтво», 1968 р.
  5. М. П. Ділецький та його музична спадщина. Ж. «Наша Культура» N 6 1969 р. Варшава.
  6. Нові дані про Артема Ведельського-Веделя. Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 5, 1969 р., с. 244–258.
  7. Харківські школи — Колегія та Додаткові Класи. «Український Історичний Журнал», N 7, 1970 р., ст. 97–101.
  8. Нові документальні дані про життя А. Л. Веделя-Ведельського у Харкові (1796–1798 рр.). Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 6, 1971 р., стор. 153–169.
  9. Уточнення житєпису. До 250-річчя від дня народження С. Сковороди. Газ. «Літературна Україна». N 56, 16 липня 1971 р.
  10. Артем Лук’янович Ведель-Вдельський. Матеріяли на допомогу лекторові. Київ, 1971. 24 стор.
  11. Артем Лук’янович Ведельський-Ведель. Ж. «Наша Культура» N 4 1972 р. Варшава.
  12. Видатний український архітектор (Про Івана Григоровича Барського. Уточнення дати його смерті — 10 вересня 1791 р.). Ж. «Наша Культура» N 4, 1974 р., Варшава.
  13. Його згубили талант і рабство (Про українського композитора Степана Дехтяревського-Дехтярева). Ж. «Україна», N 40, 1 жовтня 1989 р.
  14. Невідомий твір А. Веделя. У співавторстві з Т. Гусарчук. Ж. «Музика», N 2, 1991 р.
  15. Рукописна партитура творів Артема Веделя. Ж. «Український Музичний Архів». Вип. 1 1995 р. Київ. Ст. 34–52.
  16. Таємниця Веделя. Інтерв’ю. Ж. «Українська Культура», N 2, 1997 р.
  17. Трагічний ювілей композитора. До 190-річчя Артема Веделя-Ведельського (1767–1808 рр.). Газ. «Шлях Перемоги», N 32 (2310). 12 серпня 1998 р.
  18. Артем Ведель — геній і великий мученик. Газ. «Культура і життя» N 41, 14 жовтня 1998 р.
  19. Артем-Ведельський (1767–1808 рр.). Арешт та ув’язнення (1799–1808 рр.) Доповідь на науковій конференції (жовтень 1997 р.). У збірнику «Музикознавство», Київ, 2001 р. (у друку).

Перелік надано Юрієм Куком, сином Василя Кука.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Похорон. Бачу знайомих. Чомусь мене там не було.

(No Ratings Yet)

Реєстри та відкриті бази даних

1. Національний портал відкритих даних:
— http://data.gov.ua
2. Перевірка документа про освіту:
— https://osvita.net/ua/checkdoc
3. Реєстр платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/reestr
4. Анульована реєстрація платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/anulir
5. Єдиний ліцензійний реєстр:
— http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html
6. Єдиний державний реєстр судових рішень:
— http://www.reyestr.court.gov.ua
7. Інформація з фондового ринку:
— http://smida.gov.ua/db (ще…)

(1 votes, average: 5 out of 5)

Кос-Анатольський про своє життя і мистецтво написання музики

(No Ratings Yet)

«Червона рута»

Дивитимуся потім, це я просто забукмаркав .)

(No Ratings Yet)

Юрій Немирич. Роздуми про війну з московитами

(No Ratings Yet)

«Где десантники твои?..»

Геніальний твір, покладу тут, щоби не загубився.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Кілька фото із Мгару

Нещодавно знову побував у Мгарському монастирі — знову проїздом, чи навіть «пробігом».

Фотографувати там заборонено, і досить суворо — мене хапали за руки і висловлювалися досить агресивно ,)

Тому я не фотографував. Тільки зовсім трохи.

Це дуже сумна картина. І трохи абсурдна.

Ікона Богородиці Мгарської:

Раніше її не було, ця ікона раптом стала Мгарською зовсім недавно. За стилем це псевдовізантійська російська ікона століття XV-го, коли і як вона стала Мгарською?


А ось ікона соловецьких святих:

Бачите, як обрізані німби? Це після останньої «реставрації», після намагань одягти увесь храм у типово московську «уніформу».

До речі, напис на сувої, який тримає один зі святих. Це також жертва «реставраторів». У тексті легко можна нарахувати помилок п’ять-шість.

Це не церковнослов’янська мова, це жахливий суржик.

Так, Московська церква зросійщила «мову Кирила й Мефодія» вже давно, але це просто жахливий суржик.


А про перших реставраторів цього монастиря — які, власне, й реставрували усе, що можна було відреставрувати, а також написали більшість настінних ікон — хотілося би сказати кілька добрих слів. На жаль, бракує фотографій.

Але вдалося сфотографувати кілька фрагментів ікон, де… дивіться самі:

Без слів.

Навіть дивно, як ці фрагменти досі не замазали сучасні «реставратори».


А ззовні — це той самий «мазепинський» храм, один із шедеврів українського бароко.


Усе фотографував мобілкою, але — можливо! — колись знайду якісь ще колишні фото та доповню їх новими й кращими. Можливо.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Душевно

Африканець співає Океан Ельзи Така як ти

(No Ratings Yet)

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

(No Ratings Yet)

Океан Ельзи, «Веселі, брате, часи настали»

Океан Ельзи, «Веселі, брате, часи настали»

(No Ratings Yet)

Останні публікації

Most Rated

Highest Rated

Теґи

Архіви