Brownian motion

around the essentials…

 

Archive for the Категорія ‘Різне’

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

На почитати:

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

(No Ratings Yet)

Музикознавчі статті Василя Кука

  1. Канцелярський курінь у Глухові. Ж. «3нання та Праця» N 2, 1962 р.; «Вісті з України», N 18, 1969 р.
  2. Композитор, дирегент, співак. Газ. «Вечірній Київ» N 288, 9 лютого 1967 р.
  3. Листи О. П. Мишуги. Ж. «Архіви України», N 12, 1987 р.
  4. З минулого (Про А. Веделя). Ж. «Мистецтво», 1968 р.
  5. М. П. Ділецький та його музична спадщина. Ж. «Наша Культура» N 6 1969 р. Варшава.
  6. Нові дані про Артема Ведельського-Веделя. Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 5, 1969 р., с. 244–258.
  7. Харківські школи — Колегія та Додаткові Класи. «Український Історичний Журнал», N 7, 1970 р., ст. 97–101.
  8. Нові документальні дані про життя А. Л. Веделя-Ведельського у Харкові (1796–1798 рр.). Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 6, 1971 р., стор. 153–169.
  9. Уточнення житєпису. До 250-річчя від дня народження С. Сковороди. Газ. «Літературна Україна». N 56, 16 липня 1971 р.
  10. Артем Лук’янович Ведель-Вдельський. Матеріяли на допомогу лекторові. Київ, 1971. 24 стор.
  11. Артем Лук’янович Ведельський-Ведель. Ж. «Наша Культура» N 4 1972 р. Варшава.
  12. Видатний український архітектор (Про Івана Григоровича Барського. Уточнення дати його смерті — 10 вересня 1791 р.). Ж. «Наша Культура» N 4, 1974 р., Варшава.
  13. Його згубили талант і рабство (Про українського композитора Степана Дехтяревського-Дехтярева). Ж. «Україна», N 40, 1 жовтня 1989 р.
  14. Невідомий твір А. Веделя. У співавторстві з Т. Гусарчук. Ж. «Музика», N 2, 1991 р.
  15. Рукописна партитура творів Артема Веделя. Ж. «Український Музичний Архів». Вип. 1 1995 р. Київ. Ст. 34–52.
  16. Таємниця Веделя. Інтерв’ю. Ж. «Українська Культура», N 2, 1997 р.
  17. Трагічний ювілей композитора. До 190-річчя Артема Веделя-Ведельського (1767–1808 рр.). Газ. «Шлях Перемоги», N 32 (2310). 12 серпня 1998 р.
  18. Артем Ведель — геній і великий мученик. Газ. «Культура і життя» N 41, 14 жовтня 1998 р.
  19. Артем-Ведельський (1767–1808 рр.). Арешт та ув’язнення (1799–1808 рр.) Доповідь на науковій конференції (жовтень 1997 р.). У збірнику «Музикознавство», Київ, 2001 р. (у друку).

Перелік надано Юрієм Куком, сином Василя Кука.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Похорон. Бачу знайомих. Чомусь мене там не було.

(No Ratings Yet)

Кос-Анатольський про своє життя і мистецтво написання музики

(No Ratings Yet)

«Червона рута»

Дивитимуся потім, це я просто забукмаркав .)

(No Ratings Yet)

Юрій Немирич. Роздуми про війну з московитами

(No Ratings Yet)

«Где десантники твои?..»

Геніальний твір, покладу тут, щоби не загубився.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Кілька фото із Мгару

Нещодавно знову побував у Мгарському монастирі — знову проїздом, чи навіть «пробігом».

Фотографувати там заборонено, і досить суворо — мене хапали за руки і висловлювалися досить агресивно ,)

Тому я не фотографував. Тільки зовсім трохи.

Це дуже сумна картина. І трохи абсурдна.

Ікона Богородиці Мгарської:

Раніше її не було, ця ікона раптом стала Мгарською зовсім недавно. За стилем це псевдовізантійська російська ікона століття XV-го, коли і як вона стала Мгарською?


А ось ікона соловецьких святих:

Бачите, як обрізані німби? Це після останньої «реставрації», після намагань одягти увесь храм у типово московську «уніформу».

До речі, напис на сувої, який тримає один зі святих. Це також жертва «реставраторів». У тексті легко можна нарахувати помилок п’ять-шість.

Це не церковнослов’янська мова, це жахливий суржик.

Так, Московська церква зросійщила «мову Кирила й Мефодія» вже давно, але це просто жахливий суржик.


А про перших реставраторів цього монастиря — які, власне, й реставрували усе, що можна було відреставрувати, а також написали більшість настінних ікон — хотілося би сказати кілька добрих слів. На жаль, бракує фотографій.

Але вдалося сфотографувати кілька фрагментів ікон, де… дивіться самі:

Без слів.

Навіть дивно, як ці фрагменти досі не замазали сучасні «реставратори».


А ззовні — це той самий «мазепинський» храм, один із шедеврів українського бароко.


Усе фотографував мобілкою, але — можливо! — колись знайду якісь ще колишні фото та доповню їх новими й кращими. Можливо.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Душевно

Африканець співає Океан Ельзи Така як ти

(No Ratings Yet)

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

(No Ratings Yet)

Океан Ельзи, «Веселі, брате, часи настали»

Океан Ельзи, «Веселі, брате, часи настали»

(No Ratings Yet)

Ще одна передача на радіо

Нещодавно я обіцяв, що «далі буде»; тож — іще одна передача на радіо.

Беруть участь Олена Чмир, славіст, канд. філол. наук; Ганна Куземська, філолог (авторка книжки «Якою мовою молилася давня Україна»).

(No Adobe Flash Player?..)

Ми не дуже задоволені результатом, але, як на мене, все гаразд, щось сказати вдалося.

ps. Користуючись нагодою, наголошу, що теза про те, що «не можна міряти сучасними мірками» мені трохи дивна. Бо завжди таке враження, що той, хто так каже, завжди впевнено знає, що саме такі мірки — сучасні, а от такі — не сучасні. Навіть більше — «сучасними мірками не можна, тому все було не так»… Тобто, сама теза правильна, але нею іноді користуються для того, щоб сказати, що «все було не так», хоча підстав так стверджувати… не завжди і є .)

(1 votes, average: 5 out of 5)

Останні публікації

Most Rated

Highest Rated

Теґи

Архіви