Дитячі малюнки, юнацькі вірші…

Posted on

У той чи інший час ми всі пишемо картини, ми всі пишемо вірші… Ну, можливо, за дуже-дуже рідкісним винятком…

Я ніколи не був унікальним, ніколи не був винятком :-)

І щось малював, і щось римував. У голові — завжди трохи романтики, завжди трохи макового цвіту. Щось просто пам’ятав, щось «цитував», щось навіть співалося…

Все забулося, все розкотилося. Це — нормально, мабуть :-)

Але якось дуже захотілося написати вірш мамі, і вірш татові.

Коли дарував їм по «Читанці».

Захотілося, даруючи, якось підписати книжки…

Ці вірші також… ммм… неідеальні ;-)

Але вони гарні. Тобто, зараз я вважаю, що я написав лише два вірші.

Поки що досить :-)

Мамi

Хрестик чорний —
     хрестик кривавий
На поколотому життi.
Ще узорiв не бачимо слави,
     ще не цiнимо хрестики тi.

Хрестик.
      Квiтка.
         Суцвiття калини.
Це не наше.
     Це дар з висоти.
Чиста й вибiлена тканина —
     все, що треба змогти.
                  12.10.2003

Татовi

(Розпiзнавання)

Де втома i де плiд,
      де бiль, а де здобуток...
З житейських пiрамiд
      так просто впасти в смуток.

Господь Своїх дiтей
      не дасть напризволяще.
«Не так, як у людей» —
      це майже завжди краще.
                   9.11.2003

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.