То забороняли українську мову чи ні?

Останнім часом мені значно частіше доводиться чути запевняння, що українську мову ніхто ніколи не забороняв — ні в Союзі, ні раніше, в Імперії. Напевно, це пов’язано із активізацією про-совітських та про-імперських настроїв (що, напевно, пов’язано із певною «люмпенізацією» частини населення). При цьому доводилося чути щось таке … Continue readingТо забороняли українську мову чи ні?

Знову календар нашвидкуруч

Я колись писав, як можна швиденько зробити календар у Inkscape, — а зараз я хочу ще швидше робити ще кращий (як на мене) календар, користуючись PGF у LaTeX. Отже, імітуємо календарі від ReAl — місяці розташовані саме так, назви днів тижнів — саме отак:

Любителям руської мови — книжка :-)

Вже надрукували, ще не отримали надруковане, але вже опублікували «повноякісний» PDF (лише обрізаний по формату, та ще з підсвіченими гіперпосиланнями — у надрукованому немає ані підсвітки, ні гіперпосилань.)). «Це було славне полювання» © Акела Усім любителям дякую :-)

Знову «Щедрик», by Pentatonix

Краще у гарних навушниках .) Зверніть увагу, тут лише голоси, лише п’ять голосів, без інструментів. Знову «Щедрик», by Pentatonix — клацніть для перегляду «Я в шокові» .)) І не перестає вражати те, що увесь світ не втомлюєтся виконувати і слухати НАШОГО ЩЕДРИКА. У обробці Миколи … Continue readingЗнову «Щедрик», by Pentatonix

Знову про музику, знову українське бароко

Хто пам’ятає, у дописі «Наспівується вперше» я писав про те, що «в Україні одиниці писали концерти на 12, 24 і більше голосів…» Я мушу — з величезною радістю — визнати, що я висловився неточно. Я навіть помилявся! Не одиниці :-) Нещодавно я мав щастя познайомитися із анонімними … Continue readingЗнову про музику, знову українське бароко

Цікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії

Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Том 1. Казань, Издание книжного магазина М. А. Голубева, 1914. Сторінки III, VI. Набрав цитати російською, щоб полегшити роботу пошуковикам .) Вопрос о культурном влиянии малороссов на великорусское общество в XVII–XVIII ст. не подлежит сомнению. Не спорят и относительно широты и разносторонности … Continue readingЦікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії

Любителям руської мови. І музики .)

Отже, іти нам ще довго, окупанти ще при владі, а тому — продовжуємо. Я казав, що ми «будемо з’ясовувати, якою ж була українська редакція церковнослов’янської мови, як і коли вони виникла, коли „остаточно сформувалася“… яким чином так несподівано зникла». Але ми, звісно, не будемо обмежувати руську … Continue readingЛюбителям руської мови. І музики .)

Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411

Originally posted by at Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411 Минулого разу ми намагалися прочитати фразу на бересті, написану руською мовою. Не все вийшло .) На цей раз задача буде простіша — сім (неповних) слів на іконі великого майстра, прп. Андрія Рубльова. Отже, ікона «Спас у силах», … Continue readingЛюбителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411

Любителям руської мови

Ось візьмемо у руки шматок новгородської берестяної грамоти №354: Багато разів мені казали, що ніхто, мовляв, не знає, як усе це тоді звучало. Спробуємо, однак, прочитати: Отже, оскільки ніхто не знає, то й читатиму українською: І діду молися, чтоби їхали ви Юрієв монастир, пшенки попрошал; … Continue readingЛюбителям руської мови

Йов Кондзелевич, «Спас Вседержитель», кін. XVII ст.

На жаль, кращої якості немає — а ікона дивовижна. До речі, саме її ми використали для обкладинки нашої Антології Херувимської пісні. І що ще варто зауважити — текст Євангелія написаний таки українською: ПОБѢЖДАЮЩЕМУ ДАМЪ ΣІΣТИ… Не «сєсті» (якби було через ѣ і заманулося транслітерувати російською), а саме … Continue readingЙов Кондзелевич, «Спас Вседержитель», кін. XVII ст.

Румунське Євангеліє, 1806 рік

Трапилося мені потримати в руках Румунське Євангеліє 1806 року. Таких (румунських, тобто) ніколи не бачив. Зацікавило воно мене ще й тим, що писане румунською мовою, але церковнослов’янськими літерами.