Про храми, голови і хустки (деякі нотатки)

Передмова: Дуже поважаю Оксану Забужко :-) Мова: Бачив її допис «про платки-хустки», але не прочитав, доки мене не спитали, що я про те все думаю. Власне, не задумуючись, я відповів, що тут пані Оксана надто категорична. Що така традиція — покривати голову — у нас є, і … Continue readingПро храми, голови і хустки (деякі нотатки)

Знаете ли вы русский? (тест)

Давно писав, лежало в чернетках, щось хотів удосконалити… але хай буде. Против всех своих правил пишу не на украинском — речь пойдёт о знании русского. Истинно русского .) Как проверить, знает ли человек русский язык? Я предлагаю всем желающим новый тест — уникальный тем, что каждый сам … Continue readingЗнаете ли вы русский? (тест)

Ще раз про мову — ц-сл. київського ізводу

Це вже майже історія(*), але я тут ще не все фіксував, тому повторюся .) Є отака книжка — «Якою мовою молилася давня Україна» (вся книжка доступна для звантаження). Відбулася отака презентація й отака розмова з авторкою на Першому каналі радіо, у передачі «Український вимір». Можливо, комусь … Continue readingЩе раз про мову — ц-сл. київського ізводу

Любителям руської мови — книжка :-)

Вже надрукували, ще не отримали надруковане, але вже опублікували «повноякісний» PDF (лише обрізаний по формату, та ще з підсвіченими гіперпосиланнями — у надрукованому немає ані підсвітки, ні гіперпосилань.)). «Це було славне полювання» © Акела Усім любителям дякую :-)

Любителям руської мови. Деякі акценти

26-го жовтня (за Юліанським) 1784 року Київський митрополит Самуїл Миславський видав такий наказ щодо навчання студентів Київської Академії правопису та вимові (цитую фрагмент): «…многие студенты, учившиеся богословию и философии, во время производства их во священные чины являются вовся неисправны в чтении по церковным книгам, чрез … Continue readingЛюбителям руської мови. Деякі акценти

Любителям руської мови. Трохи про вѣвцѣ

У 1788-му році, у друкарні Почаївської лаври було видано «Книжицю для господарства» (І. Ленкевич. — Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1788. — 111 арк.; 8°). Нагадаю, що тоді Почаївська лавра була католицькою; нагадаю, що саме католики побудували Свято-Успенський храм (також, любителям усяких хіромантій/нумерологій, чи то пак — геодезій, нагадаю, … Continue readingЛюбителям руської мови. Трохи про вѣвцѣ

Любителям руської мови. Деякі результати

Отже, нам знадобилося лише два заняття (ми намагалися прочитати написи на берестяній грамоті та іконі Андрія Рубльова), щоб отримати певні результати, причому досить важливі. При цьому, на жаль, ніхто не захотів самостійно прочитати запропоновані написи — ситуація парадоксальна: написи написані саме руською мовою, цей факт ніхто … Continue readingЛюбителям руської мови. Деякі результати

Румунське Євангеліє, 1806 рік

Трапилося мені потримати в руках Румунське Євангеліє 1806 року. Таких (румунських, тобто) ніколи не бачив. Зацікавило воно мене ще й тим, що писане румунською мовою, але церковнослов’янськими літерами.

І. Огієнко про двоїну

З книжки «Митрополит Іларіон. Український літературний наголос (мовознавча монографія)», Вінніпег, 1952: Про двоїну я трохи згадував у дописі «Українізми» у мові свт. Климента Охридського.

Ніяк не?..

Різні фірми кинулися пропонувати курси іноземних мов перед Євро–2012. Це чудово :-) Але одна реклама у метро мене так зачепила (чудова фізіономія, «матеріалабельна», «пластична», її можна використовувати!..), що я вирішив трохи поекспериментувати. На жаль, брак часу, хисту, фантазії і художнього смаку… Словом,

«Українізми» у мові свт. Климента Охридського

Про свт. Климента, його тексти та «українізми» На нашій Вікіпедії про свт. Климента написано так: «македонський просвітник, святий, жив у місті Охриді. Один із учнів Кирила і Мефодія». Ось також сторінка на болгарській Вікіпедії. Климента Охридського (~840–916 рр) вважають автором «кирилиці» — на болгарській іконі (праворуч) … Continue reading«Українізми» у мові свт. Климента Охридського