Brownian motion

around the essentials…

 

Author Archive

LilyPond → WordPress: поновлювати опубліковані партитури просто!

Задача: маємо багато партитур, опублікованих на сайті під WordPress, інтенсивно з ними працюємо, — тож варто мати механізм поновлення партитур після редагування. Ноти набираємо у LilyPond.

Дуже коротко:

  1. На сайті публікуємо партитури із додаванням суфікса відповідно до дати та часу збереження (генерування) партитури, напр. назва файлу ОйЧийТоКіньСтоїть_20170406_175520.pdf означає, що партитуру було згенеровано з файлу ОйЧийТоКіньСтоїть.ly 6 квітня 2017 року о 17:55:20. Звісно, такі суфікси додаються автоматично при генеруванні. Таким чином, до речі, уникаємо можливих нюансів із кешуванням опублікованого.
  2. LilyPond використовує простий текстовий формат, тому використовуємо систему зберігання та відстеження версій Mercurial.
  3. На власному комп’ютері редагуємо партитуру, після чого: hg commit && hg push.
  4. На сервері маємо те саме сховище mercurial; після редагування виконуємо hg pull && hg update.
  5. На подію update на сервері сконфігуровано hook, який запускає скрипт.
  6. Скрипт видає перелік файлів .ly, які, імовірно, треба поновити на сайті WordPress. При цьому ми могли редагувати, наприклад, ОйЧийТоКіньСтоїть_alto.lyi (а не сам ОйЧийТоКіньСтоїть.ly) — скрипт показує саме «головний» файл.
  7. Наступні кроки може виконувати цей саме скрипт, проте це не задача сховища ,) Віддамо це іншому скрипту.
  8. Інший скрипт бере файл по файлу усі партитури, які, імовірно, треба поновити. Для кожної партитури:
    1. Знаходимо у каталозі wp-uploads нашого сайту раніше завантажені файли: ОйЧийТоКіньСтоїть_([0-9]{8}_[0-9]{6}).pdf.
    2. Якщо щось знайшли — виконуємо lilypond -o ОйЧийТоКіньСтоїть_`date +"%Y%m%d_%H%M%S"` ОйЧийТоКіньСтоїть.ly.
    3. Якщо успішно — кличемо wp cli! Він замінить (операція search-replace) у табличках WordPress усі згадки ОйЧийТоКіньСтоїть_<стара_дата> на ОйЧийТоКіньСтоїть_<нова_дата>.
    4. Видаляємо у wp-uploads старі файли, переносимо туди нові.

І все)

Насправді це все трохи складніше, бо ми використовуємо мітки для генерування різних варіантів із одного джерела (при цьому файли з мітками можуть називатися ОйЧийТоКіньСтоїть--Torig_20170407_101222.pdf). Крім того, до якихось файлів WordPress уже міг додати «порядковий номер», тоді назва буде, наприклад, така: ОйЧийТоКіньСтоїть--Torig_20170407_101222-1.pdf.

Але це все легко вирішується.

Звісно ж, це можна застосувати не тільки до партитур, а й до будь-яких файлів, які треба періодично поновлювати.

(1 votes, average: 5 out of 5)

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

На почитати:

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

(No Ratings Yet)

Музикознавчі статті Василя Кука

  1. Канцелярський курінь у Глухові. Ж. «3нання та Праця» N 2, 1962 р.; «Вісті з України», N 18, 1969 р.
  2. Композитор, дирегент, співак. Газ. «Вечірній Київ» N 288, 9 лютого 1967 р.
  3. Листи О. П. Мишуги. Ж. «Архіви України», N 12, 1987 р.
  4. З минулого (Про А. Веделя). Ж. «Мистецтво», 1968 р.
  5. М. П. Ділецький та його музична спадщина. Ж. «Наша Культура» N 6 1969 р. Варшава.
  6. Нові дані про Артема Ведельського-Веделя. Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 5, 1969 р., с. 244–258.
  7. Харківські школи — Колегія та Додаткові Класи. «Український Історичний Журнал», N 7, 1970 р., ст. 97–101.
  8. Нові документальні дані про життя А. Л. Веделя-Ведельського у Харкові (1796–1798 рр.). Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 6, 1971 р., стор. 153–169.
  9. Уточнення житєпису. До 250-річчя від дня народження С. Сковороди. Газ. «Літературна Україна». N 56, 16 липня 1971 р.
  10. Артем Лук’янович Ведель-Вдельський. Матеріяли на допомогу лекторові. Київ, 1971. 24 стор.
  11. Артем Лук’янович Ведельський-Ведель. Ж. «Наша Культура» N 4 1972 р. Варшава.
  12. Видатний український архітектор (Про Івана Григоровича Барського. Уточнення дати його смерті — 10 вересня 1791 р.). Ж. «Наша Культура» N 4, 1974 р., Варшава.
  13. Його згубили талант і рабство (Про українського композитора Степана Дехтяревського-Дехтярева). Ж. «Україна», N 40, 1 жовтня 1989 р.
  14. Невідомий твір А. Веделя. У співавторстві з Т. Гусарчук. Ж. «Музика», N 2, 1991 р.
  15. Рукописна партитура творів Артема Веделя. Ж. «Український Музичний Архів». Вип. 1 1995 р. Київ. Ст. 34–52.
  16. Таємниця Веделя. Інтерв’ю. Ж. «Українська Культура», N 2, 1997 р.
  17. Трагічний ювілей композитора. До 190-річчя Артема Веделя-Ведельського (1767–1808 рр.). Газ. «Шлях Перемоги», N 32 (2310). 12 серпня 1998 р.
  18. Артем Ведель — геній і великий мученик. Газ. «Культура і життя» N 41, 14 жовтня 1998 р.
  19. Артем-Ведельський (1767–1808 рр.). Арешт та ув’язнення (1799–1808 рр.) Доповідь на науковій конференції (жовтень 1997 р.). У збірнику «Музикознавство», Київ, 2001 р. (у друку).

Перелік надано Юрієм Куком, сином Василя Кука.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Похорон. Бачу знайомих. Чомусь мене там не було.

(No Ratings Yet)

Реєстри та відкриті бази даних

1. Національний портал відкритих даних:
— http://data.gov.ua
2. Перевірка документа про освіту:
— https://osvita.net/ua/checkdoc
3. Реєстр платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/reestr
4. Анульована реєстрація платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/anulir
5. Єдиний ліцензійний реєстр:
— http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html
6. Єдиний державний реєстр судових рішень:
— http://www.reyestr.court.gov.ua
7. Інформація з фондового ринку:
— http://smida.gov.ua/db (ще…)

(1 votes, average: 5 out of 5)

Кос-Анатольський про своє життя і мистецтво написання музики

(No Ratings Yet)

«Червона рута»

Дивитимуся потім, це я просто забукмаркав .)

(No Ratings Yet)

Юрій Немирич. Роздуми про війну з московитами

(No Ratings Yet)

«Где десантники твои?..»

Геніальний твір, покладу тут, щоби не загубився.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Кілька фото із Мгару

Нещодавно знову побував у Мгарському монастирі — знову проїздом, чи навіть «пробігом».

Фотографувати там заборонено, і досить суворо — мене хапали за руки і висловлювалися досить агресивно ,)

Тому я не фотографував. Тільки зовсім трохи.

Це дуже сумна картина. І трохи абсурдна.

Ікона Богородиці Мгарської:

Раніше її не було, ця ікона раптом стала Мгарською зовсім недавно. За стилем це псевдовізантійська російська ікона століття XV-го, коли і як вона стала Мгарською?


А ось ікона соловецьких святих:

Бачите, як обрізані німби? Це після останньої «реставрації», після намагань одягти увесь храм у типово московську «уніформу».

До речі, напис на сувої, який тримає один зі святих. Це також жертва «реставраторів». У тексті легко можна нарахувати помилок п’ять-шість.

Це не церковнослов’янська мова, це жахливий суржик.

Так, Московська церква зросійщила «мову Кирила й Мефодія» вже давно, але це просто жахливий суржик.


А про перших реставраторів цього монастиря — які, власне, й реставрували усе, що можна було відреставрувати, а також написали більшість настінних ікон — хотілося би сказати кілька добрих слів. На жаль, бракує фотографій.

Але вдалося сфотографувати кілька фрагментів ікон, де… дивіться самі:

Без слів.

Навіть дивно, як ці фрагменти досі не замазали сучасні «реставратори».


А ззовні — це той самий «мазепинський» храм, один із шедеврів українського бароко.


Усе фотографував мобілкою, але — можливо! — колись знайду якісь ще колишні фото та доповню їх новими й кращими. Можливо.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Душевно

Африканець співає Океан Ельзи Така як ти

(No Ratings Yet)

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

(No Ratings Yet)

Останні публікації

Most Rated

Highest Rated

Теґи

Архіви