Ось… майже #простотак. Шукав у мотлосі в гаражі певну потрібну штучку, а знайшов оце.
Дріт 8мм (оті «нитки», що ними — закручували ломом — привʼязували що завгодно до чого завгодно, соснові колоди до бетонних опор, наприклад), довжина ґаджета ~97мм. Ось іще зважу, цікаво)
Залізячка. Хи-ги, ще якихось кілька років — і їй уже буде сорок, напевно .)
Якщо ще немає сорока.
.
Двір, шпориш (на Полтавщині саме *ш*пориш, це й у ліникостенчиній «Марусі Чурай» зафіксовано), цеглина, дошка, молоток, зубило, напилок. Найстарший брат показує мені, як зробити цей ґаджет. Робить собі свій, я тут же роблю собі.
Покласти на дошку, щоб трохи стирчало, загнути край, перевернути, сформувати ручку, відрубати з іншого кінця зайве, розплескати акуратний пляцик, відрубати зубилом щоки (має бути симетрично!), вкоротити носа (перпендикулярно!), підрівняти трохи того носа напилком. Одна фраза, а реально ж на цілий вечір роботи, бо ще й по черзі — один молоток, одне зубило… — трохи часу на кожен технологічний етап.
Ну, у мене вийшло краще, трохи акуратніший, трохи менший, як я й хотів :-P
Це просто «колупачка для горіхів» — вона так і звалася ще від концепції — ви колись розкривали горіхи ножем? — то оце щоб не ножем. Якогось космічного сенсу в такому ґаджеті немає.
.
А в самому процесі — є. Скільки завгодно.
І оцей іржавий «ґаджет» — тільки маленька видима частинка результату.
.
Ну і… дякую, чи шо)