LilyPond → WordPress: update your sheets easy
Sorry, but this post is not available in English yet
around the essentials…
Sorry, but this post is not available in English yet
Перелік надано Юрієм Куком, сином Василя Кука.
У цьому році Україна вперше виступила на міжнародному конкурсі «Браво!» у Намюрі (Бельгія).
І одразу — перша премія: Варвара Васильєва (9 років, Київ) всіх переграла на своїй скрипочці (у віковій категорії до 9-ти років).
Я до цієї дівчини небайдужий, тому із радістю і задоволенням публікую тут (увага, публікується вперше) відео, зняте мамою Варвари :)
Зауважу, що по відзнятому відео «читалося» абсолютно все («отут у мами пульс пришвидшився, скоро фінал, напевно…») — не врятувала (хоч і допомогла!) запропонована ютубом стабілізація зображення .)
Краще у гарних навушниках .)
Зверніть увагу, тут лише голоси, лише п’ять голосів, без інструментів.
Знову «Щедрик», by Pentatonix — клацніть для перегляду
«Я в шокові» .))
І не перестає вражати те, що увесь світ не втомлюєтся виконувати і слухати НАШОГО ЩЕДРИКА. У обробці Миколи Дмитровича Леонтовича.
Хто пам’ятає, у дописі «Наспівується вперше» я писав про те, що «в Україні одиниці писали концерти на 12, 24 і більше голосів…»
Я мушу — з величезною радістю — визнати, що я висловився неточно. Я навіть помилявся! Не одиниці :-)
Нещодавно я мав щастя познайомитися із анонімними українськими бароковими 12-голосними концертами XVII–XVIII століття у виконанні A cappella Leopolis (мистецький керівник Роман Стельмащук, диригент Людмила Капустіна).
Одразу, без передмов — СЛУХАЙТЕ!! (тут трохи зручніше, можливо).
Ще раз — перепрошую, я справді трохи шокований — це анонімні твори. 12-голосні духовні концерти. Анонімні.
Такого явища, напевно, немає більше ні в кого. Тільки у нас.
Отже, іти нам ще довго, окупанти ще при владі, а тому — продовжуємо.
Я казав, що ми «будемо з’ясовувати, якою ж була українська редакція церковнослов’янської мови, як і коли вони виникла, коли „остаточно сформувалася“… яким чином так несподівано зникла». Але ми, звісно, не будемо обмежувати руську мову лише мовою богослужбовою — будемо читати різноманітні рукописи і літописи; все воно писалося саме руською .)
Просто для розрядки хочу запропонувати фрагменти із знаменитої «Граматики музикальної» Миколи Дилецького, цього «украінского і россійского музикального дєятєля».
На жаль, на вікіпедіях написано дурниці .) Виходить, що у 1678-му Дилецький був у гостях у Строганова, який «своим желательным повелением указал» написати Граматику. Строганову тоді було 18 років, а Дилецький у 1677-му році у Смоленську переписав Граматику, написану ще раніше у Вільно. І не польською, а руською.
Крім того, московське видання Граматики (1679 рік) Дилецький не писав — за нього це робив переписувач.
Я ж хочу запропонувати для читання фрагменти із так званого «львівського» (за місцем зберігання) рукопису, написаного, якщо вірити титульній сторінці, у 1723-му році у Петербурзі.
Дослідники ще не дійшли згоди у питанні авторства цього рукопису. І, попри суттєві сумніви інших дослідників, ми вважатимемо, що він належить перу самого Дилецького — як це стверджує Олександра Цалай Якименко, котра досліджувала це рукопис і видала фотокопію разом із транскрипцією, коментарем і словником у 1970-му році (Київ, «Музична Україна»). Але — але! — як би там не було, хто б це не написав, а нам однак буде цікаво погортати «Граматику музикальну» (саме під таким заголовком, не «мусікійську»), написану у Петербурзі у 1723-му році.
Коментуючи одну з попередніх публікацій, Юрко спонукав таки мене написати короткий код (shortcode) для вставляння програвача з переліком всіх долучених до публікації аудіофрагментів.
Тобто, я хочу до даної публікації доліпити кілька mp3 файлів, підписати їх і у публікації використати якийсь короткий код… Словом, нижче.
У файлі functions.php
дописуємо таке:
function get_player( $post ) { $urls = array(); $titles = array(); $artists = array(); $attachments = get_children( array('post_parent' => $post->ID, 'post_type' => 'attachment', 'post_mime_type' => 'audio/mpeg', 'order_by' => 'menu_order', 'order' => 'ASC')); if( $attachments ) { foreach ( $attachments as $att_id => $att ) { // allow non-latin chars in file names: $url = wp_get_attachment_url($att_id); $url = preg_replace('#(.*/)([^/]*)$#e', "'\\1'.rawurlencode('\\2')", $url); $url = rawurlencode( $url ); $urls[] = $url; $title = rawurlencode( str_replace(",", ":", $att->post_title) ); $titles[] = $title; } $player_id = 'audioplayer-' . $post->ID; $player = '<p class="audioplayer_container"><div class="np-audioplayer" id="'. $player_id .'">(No Adobe Flash Player?..)</div></p>' . "\n" . '<script type="text/javascript">' . "\n" . ' AudioPlayer.embed("' . $player_id . "\", {\n" . ' soundFile: "' . implode(",", $urls) . "\" // ,\n" . ' titles: "' . implode(",", $titles) . "\"\n" . " });\n" . "</script>\n"; return $player; } return false; } function playall( $atts ) { global $post; return get_player($post); } add_shortcode( "playall", "playall" ); |
Після цього ми можемо у тілі повідомлення написати [playall]
. Ось, для прикладу, я причепив до цього повідомлення три фрагменти:
Всі фрагменти я підписав через відповідний інтерфейс вордпреса, їх порядок також виставив саме там. До речі, якщо закоментувати titles: ...
, audioplayer візьме відповідне поле з mp3 id tag
. У цьому конкретному випадку він звідти бере інформацію для artists
(«Neville Marriner – Academy of St Martin in the Fields» у даному випадку).
Чому двічі rawurlencode
? Не знаю :-)
До речі, у налаштуваннях вордпресівського Audio Player’а треба вимкнути «криптування» посилань.