Brownian motion

around the essentials…

 

Публікації Tagged ‘[lang_uk]Музика[/lang_uk][lang_en]Music[/lang_en]’

LilyPond → WordPress: поновлювати опубліковані партитури просто!

Задача: маємо багато партитур, опублікованих на сайті під WordPress, інтенсивно з ними працюємо, — тож варто мати механізм поновлення партитур після редагування. Ноти набираємо у LilyPond.

Дуже коротко:

  1. На сайті публікуємо партитури із додаванням суфікса відповідно до дати та часу збереження (генерування) партитури, напр. назва файлу ОйЧийТоКіньСтоїть_20170406_175520.pdf означає, що партитуру було згенеровано з файлу ОйЧийТоКіньСтоїть.ly 6 квітня 2017 року о 17:55:20. Звісно, такі суфікси додаються автоматично при генеруванні. Таким чином, до речі, уникаємо можливих нюансів із кешуванням опублікованого.
  2. LilyPond використовує простий текстовий формат, тому використовуємо систему зберігання та відстеження версій Mercurial.
  3. На власному комп’ютері редагуємо партитуру, після чого: hg commit && hg push.
  4. На сервері маємо те саме сховище mercurial; після редагування виконуємо hg pull && hg update.
  5. На подію update на сервері сконфігуровано hook, який запускає скрипт.
  6. Скрипт видає перелік файлів .ly, які, імовірно, треба поновити на сайті WordPress. При цьому ми могли редагувати, наприклад, ОйЧийТоКіньСтоїть_alto.lyi (а не сам ОйЧийТоКіньСтоїть.ly) — скрипт показує саме «головний» файл.
  7. Наступні кроки може виконувати цей саме скрипт, проте це не задача сховища ,) Віддамо це іншому скрипту.
  8. Інший скрипт бере файл по файлу усі партитури, які, імовірно, треба поновити. Для кожної партитури:
    1. Знаходимо у каталозі wp-uploads нашого сайту раніше завантажені файли: ОйЧийТоКіньСтоїть_([0-9]{8}_[0-9]{6}).pdf.
    2. Якщо щось знайшли — виконуємо lilypond -o ОйЧийТоКіньСтоїть_`date +"%Y%m%d_%H%M%S"` ОйЧийТоКіньСтоїть.ly.
    3. Якщо успішно — кличемо wp cli! Він замінить (операція search-replace) у табличках WordPress усі згадки ОйЧийТоКіньСтоїть_<стара_дата> на ОйЧийТоКіньСтоїть_<нова_дата>.
    4. Видаляємо у wp-uploads старі файли, переносимо туди нові.

І все)

Насправді це все трохи складніше, бо ми використовуємо мітки для генерування різних варіантів із одного джерела (при цьому файли з мітками можуть називатися ОйЧийТоКіньСтоїть--Torig_20170407_101222.pdf). Крім того, до якихось файлів WordPress уже міг додати «порядковий номер», тоді назва буде, наприклад, така: ОйЧийТоКіньСтоїть--Torig_20170407_101222-1.pdf.

Але це все легко вирішується.

Звісно ж, це можна застосувати не тільки до партитур, а й до будь-яких файлів, які треба періодично поновлювати.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Музикознавчі статті Василя Кука

  1. Канцелярський курінь у Глухові. Ж. «3нання та Праця» N 2, 1962 р.; «Вісті з України», N 18, 1969 р.
  2. Композитор, дирегент, співак. Газ. «Вечірній Київ» N 288, 9 лютого 1967 р.
  3. Листи О. П. Мишуги. Ж. «Архіви України», N 12, 1987 р.
  4. З минулого (Про А. Веделя). Ж. «Мистецтво», 1968 р.
  5. М. П. Ділецький та його музична спадщина. Ж. «Наша Культура» N 6 1969 р. Варшава.
  6. Нові дані про Артема Ведельського-Веделя. Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 5, 1969 р., с. 244–258.
  7. Харківські школи — Колегія та Додаткові Класи. «Український Історичний Журнал», N 7, 1970 р., ст. 97–101.
  8. Нові документальні дані про життя А. Л. Веделя-Ведельського у Харкові (1796–1798 рр.). Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 6, 1971 р., стор. 153–169.
  9. Уточнення житєпису. До 250-річчя від дня народження С. Сковороди. Газ. «Літературна Україна». N 56, 16 липня 1971 р.
  10. Артем Лук’янович Ведель-Вдельський. Матеріяли на допомогу лекторові. Київ, 1971. 24 стор.
  11. Артем Лук’янович Ведельський-Ведель. Ж. «Наша Культура» N 4 1972 р. Варшава.
  12. Видатний український архітектор (Про Івана Григоровича Барського. Уточнення дати його смерті — 10 вересня 1791 р.). Ж. «Наша Культура» N 4, 1974 р., Варшава.
  13. Його згубили талант і рабство (Про українського композитора Степана Дехтяревського-Дехтярева). Ж. «Україна», N 40, 1 жовтня 1989 р.
  14. Невідомий твір А. Веделя. У співавторстві з Т. Гусарчук. Ж. «Музика», N 2, 1991 р.
  15. Рукописна партитура творів Артема Веделя. Ж. «Український Музичний Архів». Вип. 1 1995 р. Київ. Ст. 34–52.
  16. Таємниця Веделя. Інтерв’ю. Ж. «Українська Культура», N 2, 1997 р.
  17. Трагічний ювілей композитора. До 190-річчя Артема Веделя-Ведельського (1767–1808 рр.). Газ. «Шлях Перемоги», N 32 (2310). 12 серпня 1998 р.
  18. Артем Ведель — геній і великий мученик. Газ. «Культура і життя» N 41, 14 жовтня 1998 р.
  19. Артем-Ведельський (1767–1808 рр.). Арешт та ув’язнення (1799–1808 рр.) Доповідь на науковій конференції (жовтень 1997 р.). У збірнику «Музикознавство», Київ, 2001 р. (у друку).

Перелік надано Юрієм Куком, сином Василя Кука.

(1 votes, average: 5 out of 5)

Кос-Анатольський про своє життя і мистецтво написання музики

(No Ratings Yet)

Душевно

Африканець співає Океан Ельзи Така як ти

(No Ratings Yet)

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

(No Ratings Yet)

Україно, «Браво!»

У цьому році Україна вперше виступила на міжнародному конкурсі «Браво!» у Намюрі (Бельгія).

І одразу — перша премія: Варвара Васильєва (9 років, Київ) всіх переграла на своїй скрипочці (у віковій категорії до 9-ти років).

Я до цієї дівчини небайдужий, тому із радістю і задоволенням публікую тут (увага, публікується вперше) відео, зняте мамою Варвари :)

Зауважу, що по відзнятому відео «читалося» абсолютно все («отут у мами пульс пришвидшився, скоро фінал, напевно…») — не врятувала (хоч і допомогла!) запропонована ютубом стабілізація зображення .)

Дивитися відео »»

(1 votes, average: 5 out of 5)

Чотирирічний хлопець *ГРАЄ*…

Слухайте…

Чотирирічний хлопець *ГРАЄ*…

(No Ratings Yet)

Знову «Щедрик», by Pentatonix

Краще у гарних навушниках .)

Зверніть увагу, тут лише голоси, лише п’ять голосів, без інструментів.

Знову «Щедрик», by Pentatonix — клацніть для перегляду

«Я в шокові» .))

І не перестає вражати те, що увесь світ не втомлюєтся виконувати і слухати НАШОГО ЩЕДРИКА. У обробці Миколи Дмитровича Леонтовича.

(4 votes, average: 5 out of 5)

Знову про музику, знову українське бароко

Хто пам’ятає, у дописі «Наспівується вперше» я писав про те, що «в Україні одиниці писали концерти на 12, 24 і більше голосів…»

Я мушу — з величезною радістю — визнати, що я висловився неточно. Я навіть помилявся! Не одиниці :-)

Нещодавно я мав щастя познайомитися із анонімними українськими бароковими 12-голосними концертами XVII–XVIII століття у виконанні A cappella Leopolis (мистецький керівник Роман Стельмащук, диригент Людмила Капустіна).

Одразу, без передмов — СЛУХАЙТЕ!! (тут трохи зручніше, можливо).

Ще раз — перепрошую, я справді трохи шокований — це анонімні твори. 12-голосні духовні концерти. Анонімні.

Такого явища, напевно, немає більше ні в кого. Тільки у нас.

Читати далі »»

(4 votes, average: 5 out of 5)

Любителям руської мови. І музики .)

Отже, іти нам ще довго, окупанти ще при владі, а тому — продовжуємо.

Я казав, що ми «будемо з’ясовувати, якою ж була українська редакція церковнослов’янської мови, як і коли вони виникла, коли „остаточно сформувалася“… яким чином так несподівано зникла». Але ми, звісно, не будемо обмежувати руську мову лише мовою богослужбовою — будемо читати різноманітні рукописи і літописи; все воно писалося саме руською .)

Просто для розрядки хочу запропонувати фрагменти із знаменитої «Граматики музикальної» Миколи Дилецького, цього «украінского і россійского музикального дєятєля».

На жаль, на вікіпедіях написано дурниці .) Виходить, що у 1678-му Дилецький був у гостях у Строганова, який «своим желательным повелением указал» написати Граматику. Строганову тоді було 18 років, а Дилецький у 1677-му році у Смоленську переписав Граматику, написану ще раніше у Вільно. І не польською, а руською.

Крім того, московське видання Граматики (1679 рік) Дилецький не писав — за нього це робив переписувач.

Я ж хочу запропонувати для читання фрагменти із так званого «львівського» (за місцем зберігання) рукопису, написаного, якщо вірити титульній сторінці, у 1723-му році у Петербурзі.

Дослідники ще не дійшли згоди у питанні авторства цього рукопису. І, попри суттєві сумніви інших дослідників, ми вважатимемо, що він належить перу самого Дилецького — як це стверджує Олександра Цалай Якименко, котра досліджувала це рукопис і видала фотокопію разом із транскрипцією, коментарем і словником у 1970-му році (Київ, «Музична Україна»). Але — але! — як би там не було, хто б це не написав, а нам однак буде цікаво погортати «Граматику музикальну» (саме під таким заголовком, не «мусікійську»), написану у Петербурзі у 1723-му році.

Читати далі »»

(2 votes, average: 3 out of 5)

WordPress: грати всі долучення

Коментуючи одну з попередніх публікацій, Юрко спонукав таки мене написати короткий код (shortcode) для вставляння програвача з переліком всіх долучених до публікації аудіофрагментів.

Тобто, я хочу до даної публікації доліпити кілька mp3 файлів, підписати їх і у публікації використати якийсь короткий код… Словом, нижче.

У файлі functions.php дописуємо таке:

function get_player( $post ) {
  $urls    = array();
  $titles  = array();
  $artists = array();
 
  $attachments = get_children(
      array('post_parent' => $post->ID,
            'post_type' => 'attachment',
            'post_mime_type' => 'audio/mpeg',
            'order_by' => 'menu_order', 'order' => 'ASC'));
  if( $attachments ) {
    foreach ( $attachments as $att_id => $att ) {
      // allow non-latin chars in file names:
      $url = wp_get_attachment_url($att_id);
      $url = preg_replace('#(.*/)([^/]*)$#e', "'\\1'.rawurlencode('\\2')", $url);
      $url = rawurlencode( $url );
      $urls[] = $url;
 
      $title  = rawurlencode( str_replace(",", ":", $att->post_title) );
      $titles[] = $title;
 
    }
    $player_id = 'audioplayer-' . $post->ID;
    $player = '<p class="audioplayer_container"><div class="np-audioplayer" id="'. $player_id .'">(No Adobe Flash Player?..)</div></p>' . "\n"
            . '<script type="text/javascript">' . "\n"
            . '    AudioPlayer.embed("' . $player_id . "\", {\n"
            . '      soundFile: "' . implode(",", $urls)    . "\" // ,\n"
            . '      titles: "'    . implode(",", $titles)  . "\"\n"
            . "    });\n"
            . "</script>\n";
    return $player;
  }
  return false;
}
 
function playall( $atts ) {
  global $post;
  return get_player($post);
}
 
add_shortcode( "playall", "playall" );

Після цього ми можемо у тілі повідомлення написати [playall]. Ось, для прикладу, я причепив до цього повідомлення три фрагменти:

(No Adobe Flash Player?..)

Всі фрагменти я підписав через відповідний інтерфейс вордпреса, їх порядок також виставив саме там. До речі, якщо закоментувати titles: ..., audioplayer візьме відповідне поле з mp3 id tag. У цьому конкретному випадку він звідти бере інформацію для artists («Neville Marriner – Academy of St Martin in the Fields» у даному випадку).

Чому двічі rawurlencode? Не знаю :-)

До речі, у налаштуваннях вордпресівського Audio Player’а треба вимкнути «криптування» посилань.

(No Ratings Yet)

Й. С. Бах, Концерт для ф-но з оркестром №7, третя частина

conver

(No Adobe Flash Player?..)

Так, саме так! — коли ви слухаєте гарну музику, ваш мозок привчається сприймати, розуміти і відчувати прекрасне!

Ніякої хімії, все натуральне.

nice smile

(No Ratings Yet)

Останні публікації

Most Rated

Highest Rated

Теґи

Архіви