Brownian motion

around the essentials…

 

Archive for the Category ‘Society’

Сім засад здорової громадської політики

Зауваження до Економічного Клубу Детройта

Лоренс В. Рід, видано 29 жовтня, 2001

Переглянуто, червень 2006

http://je-suis-la-vie.livejournal.com/239703.html

(No Ratings Yet)

Оксана ПАХЛЬОВСЬКА, «Страна рабов, страна господ»

http://www.day.kiev.ua/229647

Осердям цієї діяльності є ВКСОРС — «Всеукраинский Координационный Совет организаций российских соотечественников», куди входять 116 організацій (на вересень 2011 р.), розкиданих по всій території України. Головою ВКСОРС є В. Колесніченко, який також очолює «Правозащитное движение «Русскоязычная Украина» (ПДРУ). Є питання?

В Інтернеті можна ознайомитися зі списком цих структур (самих львівських організацій — десять). На засіданні ВКСОРС у вересні 2011 року було прийняте рішення — почитайте уважно! — «считать поддержку указанного законопроекта вынужденной мерой, промежуточным шагом для достижения главной цели — придания русскому языку статуса государственного». Взагалі незрозуміло, що в Україні роблять українці, позаяк «мы коренной, государствообразующий этнос украинского государства. Украину мы создавали 20 лет назад. Украина — это не результат национально-освободительной борьбы…» — цей пункт, мабуть, увійде в підручники історії з наступного року.

Плани на майбутнє: після прийняття закону «в половине регионов Украины мы сможем выстроить вертикаль — детские дошкольные учреждения, школы, высшие учебные заведения. (…) Мы можем предположить, что «рулетка крутнулась» и политическая ситуация в стране изменилась. В данном случае я и себя обезопасил. В политическом смысле меня можно устранять-не устранять — ситуация не изменится. Сеть уже работает».

Хто знає специфічну лексику політичних провокацій, розуміє, що формула „народ Украины“ проти „глумливого стада бандерлогов“ — це оголошення в Україні громадянської війни.

Часу вже немає. Ми вже втратили надто багато.

«Що робити?»™ — бути українцем, скрізь, кожної миті. Бути собою. І йти.

(No Ratings Yet)

«Наша слова»

(No Ratings Yet)

«Навіщо мені цуценя?!»

«Жити стало краще, жити стало веселіше» © Й. Сталін.

У заголовку — фраза з рекламного щита. З реклами якогось «дирчика».

Жахлива реклама, якщо вдуматися. Антисоціальна.

(No Ratings Yet)

Бандера, нацисти, фашисти — співпраця?..

Документ з Нюрнберзького процесу: http://dibrov-s.livejournal.com/167597.html

Додам кілька слів.

У березні 1941 року у Німеччині було створено легіон «Нахтіґаль». За рахунок Німеччини було навчено і озброєно 600 українців, які повелися не так, як чекали того фашисти.

30-го червня 1941 року у Львові Шухевич та Бандера проголосили Акт відновлення Української державності. Від них вимагали відкликати той Акт (оголосити про відкликання), але вони відмовилися. Детальніше читайте на Вікіпедії.

Фактично, після цього, вже з кінця 1941 року, німці мали наказ всіх «бандерівців» хапати, допитувати і розстрілювати. Без суду. Про що і свідчать ці документи.

«Найцікавіше» тут те, що оті документи були надані на Нюрнберзькому процесі радянською стороною, як свідчення того, що фашисти без суду розстрілювали членів політичних організацій лише за приналежність до тих організацій.

Згадаймо також фразу Семена Руднєва «Бандеровцы бьют немцев, но они наши враги».

Іншими словами, ще під час війни, і тим більше після війни, перед Нюрнберзьким процесом, радянська сторона дуже добре знала, як саме бандерівці «співпрацювали» з фашистами.

(2 votes, average: 5.00 out of 5)

The Earth is full

Узяв тут.

Я не такий оптиміст, до речі .)

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

«Це цитата?.. Не люблю цитат!»

У заголовку — цитата з «Похвали любові» .) Вживаю з претензією на гумор (розраховано більше на тих, хто пам’ятає це місце), тому не зважайте .)

Але я саме хочу запропонувати кілька цитат, із різних місць. Наприкінці кожної сказати, про кого мова і звідки взяв. Це цікаво :-)

Читати далі »»

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Василь Вишиваний

Я приголомшений. Я не можу отямитися.

Вільгельм Габсбурґ, ерцгерцог, принц крові — був сотником австро-угорської армії, командиром «Групи архікнязя Вільгельма» Легіону Українських Січових Стрільців, полковником армії Української Народної Республіки…

Коли у Австро-Угорщині українців називали «розбишаками» — носив, і у війську, й поза військом, подаровану підлеглим жовніром вишиванку, за це його й назвали Василем Вишиваним.

«Мій батько заявляє прилюдно, що він і вся родина не погоджуються з моїм поступуванням і не похваляють його. Це може відноситися тільки до моєї національно-політичної діяльності, бо в моїм приватнім і родиннім житті я не зробив нічого такого, на що моя родина могла б публічно реагувати. Щодо моєї національно-політичної діяльності, то маю честь прилюдно заявити:

По-перше, я повнолітній на основі українського громадянського закону, який я для себе визнаю; я також повнолітній по родинному законові, який мене не зобов’язує, але, може, зобов’язує мого батька. З уваги на це не признаю над собою жодної опіки і поступаю так, як уважаю за відповідне.

По-друге, стверджую, що я не похвалюю всієї політики, яку супроти українського народу вела моя родина з постійною кривдою для того ж народу на протязі століть. І тому це був один із мотивів, який спонукав мене піти на службу до українського народу і української республіки, та цю службу я виконаю вірно до кінця, — все одно, на якім становищі поставить мене українська легальна влада і без огляду на те, чи це подобається моєму батькові й родині, чи ні.

На всяк випадок, прилюдно зачеплений, мушу прилюдно висловити моє здивування, що мій батько піддався до цієї міри впливам поляків, роль яких не належить до благородних ані у відношенні до народів, які шукають свободи, ані у відношенні до тих, яким вони вічно на колінах присягали вірність.

Відень, дня 10 лютого 1921 р.
Василь Вишиваний»

Видавав газету «Соборна Україна». Коли на нього зробили наклеп, звинувачуючи його в надмірних українських настроях, він твердо відповів: «Почуваю себе українцем й інтереси України для мене на першому місці».

Його вважали можливим… майбутнім королем України, але він ніколи нічого подібного не висловлював, і навіть спростовував, коли його питали.

Помер у Лук’янівській тюрмі, після дев’яти місяців допитів… І ніхто не знає, де його могила.

Незнаним героям

Заздрю я тим, котрі в землі вже сплять. Яких ніхто не знає; Які на віки вже мовчать, Й ніхто їх не кохає… Голубить тих забутих без імен Земля, мов рідна мати; Цілує їх в ночі і в день, Щоб їм любов віддати. Василь Вишиваний, зі збірки «Минають дні» (1921)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ох, до речі, про EX.UA…

Що можна сказати про «хакерську атаку» обуреної спільноти, внаслідок якої «впали всі сайти» правлячої влади?..

Якщо двома словами — велика дурість.

Я не кажу про те, що «все записано». Top ten (чи twenty, чи…), наймужніших героїв вирахувати взагалі не проблема, довести факт «злочину» — абсолютно не проблема, тож навіщо так «атакувати»? Коту під хвіст отаку «мужність»?.. Якщо на те пішло — революції роблять не так.

Я не кажу про те, що ніхто не постраждав, абсолютно! — деякі під атакою (яка досі триває) працюють краще, ніж перед атакою! А ті, хто лежить, — і у вуса не дме! Лише продовжує все записувати.

Я скажу про те, що «атака» сама по собі — абсолютно безграмотна і неефективна. Бо стихійна. Це не атака.

Вона дечому навчила адміністраторів тих «покладених» сайтів — але чи варто було починати лише заради цього?

Найголовніше те, що шкоди від неї значно більше ніж користі! Саме «опозиція атакує, сайти поклали, нема як пенсію видати вчасно»!

Як бачив у одному коментарі (не дослівно): «Ну що ж ми за люди такі! Як у чорнобильців гроші забирали — ми мовчали; як пенсіонерам пенсії знизили — ми мовчали; як у нас забавку забрали, ми „повстали“ всі! Словом — ніхто нам не винен, що так живемо. Так нам і треба».

Сумно. Бо це не геройство. Це безграмотність і дурість. Більше шкоди, ніж користі, значно більше.

Тож всі неспокійні — заспокойтеся, я вас прошу. Шукайте щось краще ніж показувати «відповідним органам» свої адреси, User-Agent’и, Accept-Language і все інше.

• До речі, це також свинство з боку тих, хто робить такі «пушки», — не казати користувачеві, що вся інформація про нього буде у журналах сервера, IDS тощо.
(No Ratings Yet)

Чи зможемо прокинутися?

Нас трусять за плечі, нам заглядають у вічі.

http://www.youtube.com/watch?v=w03-irH3d3U

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Податкова адміністрація і патріотизм

Незграбне підкреслення — моє:

Екран-Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України -redline - Google Chrome

Не розумію — про що вони думали, коли це ліпили?..

(No Ratings Yet)

Однобока двомовність та тупа агресія

Все, що пишу, — вже давно ворушилося десь всередині. Вже давно варто було написати?

* * *

Рік 2008, ми їдемо через Тернопіль до Маняви (через Почаїв, заїжджаємо по дорозі у інші містечка і села — три дні вражень). Настрій трохи зворушений («це все — моя Україна!»), майже святковий :-)

Літо. Жарко, спека.

Я у Тернополі перед якимось костьолом, стою, дивлюся, «вибираю кадр».

Повз мене проходить молодий хлопець з двома відрами чи піску, чи щебню (щось вони там лагодили), зикрув на мене і сказав: «Dziękuję!».

» Читати далі… »

(5 votes, average: 5.00 out of 5)

Recent Posts

Tags

Archives