Кілька днів тому Ґуґл «нагадав» (у лапках — бо я не знав ніколи) нам про день народження Хуана Ґріса.
Мені дуже сподобався цей малюнок (праворуч). Тим, що… Ґріс був геніальним «кубістом» (пошук зображень дає саме «кубічні» результати, інших навіть немає), але саме тому, що він міг написати гарний портрет.
Один художник казав мені якось, що він у різних сучасних молодих абстракціоністів різних напрямків просить показати йому саме звичайний портрет їхньої роботи.
Це як арпеджіо для музиканта?-)
Скоріше, як 7 нот :)
Пікассо малював фотореалістичні картини вже в 14 років. Врубель малював все життя такі зворушливі портрети демонів, а його “записали” в постімпрессіоніста та кубіста. Все починається з основ! І мені чомусь страшенно сумно, коли “спеціалістами” у нас стають через рік після курсів підвищення кваліфікації або вищої освіти :(
“Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази, був Мікеланджело Буонаротті” (с) Ліна
Загалом згідний, але є винятки, наприклад Іван Сколоздра…
Так! І Олександра Селюченко, і… Але не впевнений, що їх можна записувати у винятки .)
Той факт, що вони не писали портрети, ще не означає, що не змогли б?
Казати, що Маруся Чурай не змогла б написати оперу, — цілком справедливо, «не змогла б»… Хоча «щось тут не так».
Так, є винятки; якщо точніше — для узагальнення треба узагальнювати і критерії, напевно :-)