«Жити стало краще, жити стало веселіше» © Й. Сталін.
У заголовку — фраза з рекламного щита. З реклами якогось «дирчика».
Жахлива реклама, якщо вдуматися. Антисоціальна.
«Жити стало краще, жити стало веселіше» © Й. Сталін.
У заголовку — фраза з рекламного щита. З реклами якогось «дирчика».
Жахлива реклама, якщо вдуматися. Антисоціальна.
Ця кривава проблема має, крім усього, ще й окреме, особливе значення, адже ставить перед нами не лише запитання соціального, політичного чи економічного характеру, а, насамперед, якогось екзистенційного… Людство звикло до того, що воно головує над иншими формами життя. Для нас нормою є те, що тварина — нижча, безправна, майже ница істота, якась недо-істота; і лише ми, люди, досягнули вершини розвитку, стали тим, що повинно бути. Але це все знову змушує нас задуматись: а чи має тварина душу? Чи ЖИВА вона? Чи ми справді такі від них розвинутіші, як думаємо? Чи справді ми ЗДАТНІ керуватись законами логіки в нашій поведінці, а вони — ні? Чи справді в нас є свідомість, а в них — ні? З того, що маю змогу знати про те, як насправді людина думає, і як оганізовано її мозок, можу одразу ствердити, що наше зверхнє ставлення до тварин є дуже суттєво завищине, і наше ставлення до власного інтелекту, до того, як ми думаємо, як приймаємо рішення, як живемо, часто виявляється несправедливим як до нас, так і до тварин.