Про храми, голови і хустки (деякі нотатки)

Posted on
Требник. Київ. 1646 (сторінка 450)

Передмова: Дуже поважаю Оксану Забужко :-)

Мова:

Бачив її допис «про платки-хустки», але не прочитав, доки мене не спитали, що я про те все думаю.

Власне, не задумуючись, я відповів, що тут пані Оксана надто категорична. Що така традиція — покривати голову — у нас є, і є давно. Чин вінчання, наприклад, має «епізод» покривання голови нареченої» — з цього моменту вона має ходити з покритою головою.

Ну, дотримуються цього не завжди, але чин вінчання такий елемент містить.

Тобто: дівчата й хлопці стоять у церкві на службі з непокритими головами (доки ще діти), а після одруження — жінки вже з покритими.

Власне, поділившись цим переконанням, я зрозумів, що я недостатньо переконливий .)

Тому вирішив швиденько знайти підтвердження. І швиденько його знайшов.

«Так виявилося», що в мене на компі є «Требник», виданий у Києві 1681-го року — російська Церква, до речі, тоді ще пішки під стіл ходила.

Требник. Київ. 1681 (сторінка 336)

І там на сторінці ~330 (це 336-й файл у купі зображень) є «Молитва первобрачной невісті, хотящей ввестися по браці в Церков і прияти благословеніє первому покровенію главі».

«Вістно же буди, яко не всюди сей обичай содержится, но точію в нікіїх Церквах. Тім же убо каяждо Церков во всем свой древний да содержит обичай».

Це, нагадаю, Требник 1681-го року, виданий у Києві Інокентієм Ґізелем.

Те саме трохи пізніше я знайшов і у Великому Требникові свт. Петра (Могили) (Київ, 1646).

Требник. Київ. 1646 (сторінка 450)

Чи Требник Могили був «взірцем» для Ґізеля, чи це все узято з давніших видань — не знаю, проте це, гадаю, не так важливо.

Отже, хустка, «покрита голова» — це не вимога, не «канон», це просто традиція. «Древний обичай».

Звичайно, усі ці маскаради, коли своїх дітей запинають у хустки ще з колиски, — для нас то таки трохи фальшиве православʼя. Ну, може в них у РПЦ(У) саме така традиція, то їхні проблеми.

Проте, вважаю, не варто з цією суто нашою традицією аж так сильно воювати :)


До речі, обидва Требники містять смачнющі наші мовні особливості, це зовсім не той нинішній суржик, що в московських церквах.


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.