Brownian motion

around the essentials…

 

«Ґаджет»

«Колупачка для горіхів»

Ось… майже #простотак. Шукав у мотлосі в гаражі певну потрібну штучку, а знайшов оце.

Дріт 8мм (оті «нитки», що ними — закручували ломом — привʼязували що завгодно до чого завгодно, соснові колоди до бетонних опор, наприклад), довжина ґаджета ~97мм. Ось іще зважу, цікаво)

Залізячка. Хи-ги, ще якихось кілька років — і їй уже буде сорок, напевно .)

Якщо ще немає сорока.

.

Двір, шпориш (на Полтавщині саме *ш*пориш, це й у ліникостенчиній «Марусі Чурай» зафіксовано), цеглина, дошка, молоток, зубило, напилок. Найстарший брат показує мені, як зробити цей ґаджет. Робить собі свій, я тут же роблю собі.

Покласти на дошку, щоб трохи стирчало, загнути край, перевернути, сформувати ручку, відрубати з іншого кінця зайве, розплескати акуратний пляцик, відрубати зубилом щоки (має бути симетрично!), вкоротити носа (перпендикулярно!), підрівняти трохи того носа напилком. Одна фраза, а реально ж на цілий вечір роботи, бо ще й по черзі — один молоток, одне зубило… — трохи часу на кожен технологічний етап.

Ну, у мене вийшло краще, трохи акуратніший, трохи менший, як я й хотів :-P

Це просто «колупачка для горіхів» — вона так і звалася ще від концепції — ви колись розкривали горіхи ножем? — то оце щоб не ножем. Якогось космічного сенсу в такому ґаджеті немає.

.

А в самому процесі — є. Скільки завгодно.

І оцей іржавий «ґаджет» — тільки маленька видима частинка результату.

.

Ну і… дякую, чи шо)

(No Ratings Yet)

Котяча шерстина

Колись людство таки навчиться впевнено перестрибувати у часі-просторі зі струни на струну.

І тоді якось одного разу якийсь Айтішник захоче майнути на вихідні на випадково вибрану його Роботом крихітну планетку — подалі від натовпів і гамору, просто посидіти наодинці і просто нарешті розшифрувати ті поголосники того партесного концерту, написаного якимось анонімом десь на межі далеких 17 та 18-го століть.

І ось весняним суботнім ранком його «кросовер» тихеньким «дзинь!» дасть йому знати, що вони вже на поверхні планетки. Це буде просто ранок його власної біологічної доби, будь-яка інша доба чи навіть пора року в тому часі-просторі вже не існуватиме, проте хай це буде весняний суботній ранок. Можна було б навіть сказати, що це буде весняне рівнодення, 21 квітня (за новоюліанським календарем, безумовно!))… якщо б людство не забуло вже давно-давно усі ритми Землі й Сонячної системи, лишивши кожному тільки його власну біологічну добу та бездонний Всесвіт.

More »

(4 votes, average: 4.75 out of 5)

Про храми, голови і хустки (деякі нотатки)

Передмова: Дуже поважаю Оксану Забужко :-)

Мова:

Бачив її допис «про платки-хустки», але не прочитав, доки мене не спитали, що я про те все думаю.

Власне, не задумуючись, я відповів, що тут пані Оксана надто категорична. Що така традиція — покривати голову — у нас є, і є давно. Чин вінчання, наприклад, має «епізод» покривання голови нареченої» — з цього моменту вона має ходити з покритою головою.

Ну, дотримуються цього не завжди, але чин вінчання такий елемент містить.

Тобто: дівчата й хлопці стоять у церкві на службі з непокритими головами (доки ще діти), а після одруження — жінки вже з покритими.

Власне, поділившись цим переконанням, я зрозумів, що я недостатньо переконливий .)

Тому вирішив швиденько знайти підтвердження. І швиденько його знайшов.

«Так виявилося», що в мене на компі є «Требник», виданий у Києві 1681-го року — російська Церква, до речі, тоді ще пішки під стіл ходила.

Требник. Київ. 1681 (сторінка 336)

І там на сторінці ~330 (це 336-й файл у купі зображень) є «Молитва первобрачной невісті, хотящей ввестися по браці в Церков і прияти благословеніє первому покровенію главі».

«Вістно же буди, яко не всюди сей обичай содержится, но точію в нікіїх Церквах. Тім же убо каяждо Церков во всем свой древний да содержит обичай».

Це, нагадаю, Требник 1681-го року, виданий у Києві Інокентієм Ґізелем.

Те саме трохи пізніше я знайшов і у Великому Требникові свт. Петра (Могили) (Київ, 1646).

Требник. Київ. 1646 (сторінка 450)

Чи Требник Могили був «взірцем» для Ґізеля, чи це все узято з давніших видань — не знаю, проте це, гадаю, не так важливо.

Отже, хустка, «покрита голова» — це не вимога, не «канон», це просто традиція. «Древний обичай».

Звичайно, усі ці маскаради, коли своїх дітей запинають у хустки ще з колиски, — для нас то таки трохи фальшиве православʼя. Ну, може в них у РПЦ(У) саме така традиція, то їхні проблеми.

Проте, вважаю, не варто з цією суто нашою традицією аж так сильно воювати :)


До речі, обидва Требники містять смачнющі наші мовні особливості, це зовсім не той нинішній суржик, що в московських церквах.


(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Діаграми з pic/[g]roff

Простенька діаграма — справді простенька, можливостей значно більше:

.PS
A: box "foo" fill 0.2; move;
B: box "moo";
arrow right at 1/4 <A.e,A.ne>;
arrow left at 1/4 <B.w,B.sw>;
.PE
 
.PS
A: box "moo" fill 0.2; move;
B: box "foo"; move;
C: box "moo";
arrow right at 0 <A.e,A.ne>;
arrow right at 1/3 <B.e,B.ne>;
arrow left at 1/3 <C.w,C.sw>;
.PE
 
.PS
A: box "moo" fill 0.2; move;
B: box "foo";
arrow right at 0 <A.e,A.ne>;
.PE
 
\"
\" Make it:
\" groff -Tpdf -p test.roff > test.pdf
\"
\" Manual:
\" https://www.complang.tuwien.ac.at/doc/groff-base/html/pic.html

(No Ratings Yet)

Знаете ли вы русский? (тест)

Давно писав, лежало в чернетках, щось хотів удосконалити… але хай буде.


Против всех своих правил пишу не на украинском — речь пойдёт о знании русского. Истинно русского .)

Как проверить, знает ли человек русский язык?

Я предлагаю всем желающим новый тест — уникальный тем, что каждый сам себе ставит оценки, — даю для прочтения различные слова из «классиков» русского языка (начиная с XI века) и спрашиваю, как они должны звучать. Всё очень просто.

Слова в разных «разделах» могут повторяться, иногда даю части фраз или пояснения в скобках (напр., «множ.» — множественное число, и тому подобные). Иногда в скобках даю варианты написания.

В самом конце даю ссылки на источники, естественно.

Итак, читайте раздел за разделом; в каждом из них главный вопрос — как читается именно эта буква в перечисленных словах?

Можно читать вслух .)

More »

(2 votes, average: 5.00 out of 5)

Ще раз про кажанів

Колись писав про ехолокацію у кажанів, тема знову вигулькнула, трапився такий документ, який хочу тут повністю зацитувати (щоб поступово розбити на абзаци і відкоригувати автопереклад).

More »

(No Ratings Yet)

LilyPond → WordPress: update your sheets easy

Sorry, but this post is not available in English yet

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

На почитати:

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА – Львівська Національна Музична Академія

(No Ratings Yet)

Музикознавчі статті Василя Кука

  1. Канцелярський курінь у Глухові. Ж. «3нання та Праця» N 2, 1962 р.; «Вісті з України», N 18, 1969 р.
  2. Композитор, дирегент, співак. Газ. «Вечірній Київ» N 288, 9 лютого 1967 р.
  3. Листи О. П. Мишуги. Ж. «Архіви України», N 12, 1987 р.
  4. З минулого (Про А. Веделя). Ж. «Мистецтво», 1968 р.
  5. М. П. Ділецький та його музична спадщина. Ж. «Наша Культура» N 6 1969 р. Варшава.
  6. Нові дані про Артема Ведельського-Веделя. Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 5, 1969 р., с. 244–258.
  7. Харківські школи — Колегія та Додаткові Класи. «Український Історичний Журнал», N 7, 1970 р., ст. 97–101.
  8. Нові документальні дані про життя А. Л. Веделя-Ведельського у Харкові (1796–1798 рр.). Ж. «Українське Музикознавство». Випуск 6, 1971 р., стор. 153–169.
  9. Уточнення житєпису. До 250-річчя від дня народження С. Сковороди. Газ. «Літературна Україна». N 56, 16 липня 1971 р.
  10. Артем Лук’янович Ведель-Вдельський. Матеріяли на допомогу лекторові. Київ, 1971. 24 стор.
  11. Артем Лук’янович Ведельський-Ведель. Ж. «Наша Культура» N 4 1972 р. Варшава.
  12. Видатний український архітектор (Про Івана Григоровича Барського. Уточнення дати його смерті — 10 вересня 1791 р.). Ж. «Наша Культура» N 4, 1974 р., Варшава.
  13. Його згубили талант і рабство (Про українського композитора Степана Дехтяревського-Дехтярева). Ж. «Україна», N 40, 1 жовтня 1989 р.
  14. Невідомий твір А. Веделя. У співавторстві з Т. Гусарчук. Ж. «Музика», N 2, 1991 р.
  15. Рукописна партитура творів Артема Веделя. Ж. «Український Музичний Архів». Вип. 1 1995 р. Київ. Ст. 34–52.
  16. Таємниця Веделя. Інтерв’ю. Ж. «Українська Культура», N 2, 1997 р.
  17. Трагічний ювілей композитора. До 190-річчя Артема Веделя-Ведельського (1767–1808 рр.). Газ. «Шлях Перемоги», N 32 (2310). 12 серпня 1998 р.
  18. Артем Ведель — геній і великий мученик. Газ. «Культура і життя» N 41, 14 жовтня 1998 р.
  19. Артем-Ведельський (1767–1808 рр.). Арешт та ув’язнення (1799–1808 рр.) Доповідь на науковій конференції (жовтень 1997 р.). У збірнику «Музикознавство», Київ, 2001 р. (у друку).

Перелік надано Юрієм Куком, сином Василя Кука.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Похорон Патріарха Володимира

Похорон. Бачу знайомих. Чомусь мене там не було.

(No Ratings Yet)

Реєстри та відкриті бази даних

1. Національний портал відкритих даних:
— http://data.gov.ua
2. Перевірка документа про освіту:
— https://osvita.net/ua/checkdoc
3. Реєстр платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/reestr
4. Анульована реєстрація платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/anulir
5. Єдиний ліцензійний реєстр:
— http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html
6. Єдиний державний реєстр судових рішень:
— http://www.reyestr.court.gov.ua
7. Інформація з фондового ринку:
— http://smida.gov.ua/db More »

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кос-Анатольський про своє життя і мистецтво написання музики

(No Ratings Yet)

Recent Posts

Tags

Archives