Brownian motion

around the essentials…

 

Archive for the Категорія ‘Суспільство’

Реєстри та відкриті бази даних

1. Національний портал відкритих даних:
— http://data.gov.ua
2. Перевірка документа про освіту:
— https://osvita.net/ua/checkdoc
3. Реєстр платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/reestr
4. Анульована реєстрація платників ПДВ:
— http://sfs.gov.ua/anulir
5. Єдиний ліцензійний реєстр:
— http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html
6. Єдиний державний реєстр судових рішень:
— http://www.reyestr.court.gov.ua
7. Інформація з фондового ринку:
— http://smida.gov.ua/db (ще…)

(1 votes, average: 5 out of 5)

Чудовий демотиватор

Чудовий демотиватор

(1 votes, average: 5 out of 5)

«Разведка ботом»

Собі у нотатки:
http://www.kommersant.ru/doc/2009256

(No Ratings Yet)

Не тріумфуй…

У «Літературній Україні» прочитав такого вірша:

Не тріумфуй — збулись чужого іга.
Страшніше — власне, бо ж своя вина.
По Києву гуляють печеніги,
а в печенігів наші імена.

І наша кров, — хоч і не наша мова,
веселий безум в ситих їх очах
і хижі жести — вийшли, як на лови!
Печерні їхні душі — при мечах.

Ховайся, княже!
Утікай, Софіє!
Від їх — ще не запалених — кострищ
непам’яті мертвотним духом віє,
холодною золою попелищ.

Це Володимир Базилевський, 1993 рік.

Отже…

Був під Українським домом, на Майдані Незалежності (біля 16-ї години). Витримав хвилин 30. Це не наше свято. Це навмисно роздутий балаган на місці нашого свята, як на мене. «А в печенігів — наші імена»…

І однак… Слава Україні, слава героям! Усіх зі святом.

І… Не ховатиметься князь, не тікатиме Софія. Але вони «не без нас» хочуть отримати свою перемогу, очевидно.

upd: Тут чую від друзів/знайомих, що я «все пропустив» і «був не там» :-) Я дуже радий, якщо так. Зміг доїхати лише коли зміг; буває.
(1 votes, average: 5 out of 5)

“Thank you for your purchase”

«Thank you for your purchase»

«Real or not, this is totally bizarre. Let’s all wake up before it’s too late….» (коментар під відео)

(No Ratings Yet)

That’s the idea worths spreading

При відтворенні увімкнені українські субтитри.

Узяв тут.

(1 votes, average: 1 out of 5)

«Переписала хату на кота»

Бигборд испугал регионалов

Читайте й діліться.

(No Ratings Yet)

Ніяк не?..

Реклама у метро

Різні фірми кинулися пропонувати курси іноземних мов перед Євро–2012. Це чудово :-)

Але одна реклама у метро мене так зачепила (чудова фізіономія, «матеріалабельна», «пластична», її можна використовувати!..), що я вирішив трохи поекспериментувати.

На жаль, брак часу, хисту, фантазії і художнього смаку…

Ніяк не вивчиш?..

Словом, дивіться, що вийшло.

(No Ratings Yet)

Той, хто говорить з Беркутом

Надзвичайно конструктивна позиція, дуже сильне відео.

Той, хто говорить з Беркутом

(No Ratings Yet)

Головна проблема — мавпи у Раді

В таких умовах постає логічне питання — а навіщо взагалі потрібно боротися на осінніх виборах? Картку ж у депутата забрати можна у будь-який спосіб — купівлею, шантажем, врешті можна й просто поцупити, як-от це сталося з Томенком, за його версією. Можна, до речі, просто відібрати силою — чемпіонів серед депутатів вистачає. Натуманив собі триста карток — і готово. Керуй собі державою, і чхати на результати волевиявлення.

[...]

Другий шлях — блокування Ради опозицією не «за Юлю», не «за мову», а за те, щоб парламент припинив бути зоопарком і знову став представницьким органом влади. Проте на це, як нам говорять, нема критичної кількості депутатів і бракує волі.

[...]

І тут раптом в голові виникає божевільна думка — а може, варто самим піти на вибори? Хоч би для того, щоб особисто ламати руки кожному, хто голосує «за того парня». А що, голосування за Харківські угоди довело, що ламати руки — вправа цілком парламентська.

http://www.pravda.com.ua/articles/2012/07/5/6968111/

(No Ratings Yet)

«Рівень секретності 18»

«Рівень секретності 18» — це документальний фільм виробництва «1+1 Продакшн», який показує 18 фактів з історії Другої світової війни на території України, котрі приховувала радянська пропаганда. Щодо кожного з них існує достатньо доказів, аби вони не вважалися ані версіями, ані гіпотезами. Більшість із цих фактів були особливо засекречені і не розсекречені повністю до теперішнього часу. Кожен із перелічених фактів — це велика помилка радянського командування, яка привела до численних людських і стратегічних втрат, яка потім була старанно прихована радянською владою.

Фільм не новий, але я вирішив у себе його «відкласти» у закладки. Таке треба пам’ятати.

(Дивитися »»)

(No Ratings Yet)

«Українізми» у мові свт. Климента Охридського

Св. Климент Охридски със свв. Кирил и Методий. Икона от ср. на XIX век в Църквата "Св. Богородица Перивлепта" (Св. Климент") в Охрид.

Про свт. Климента, його тексти та «українізми»

На нашій Вікіпедії про свт. Климента написано так: «македонський просвітник, святий, жив у місті Охриді. Один із учнів Кирила і Мефодія». Ось також сторінка на болгарській Вікіпедії.

Климента Охридського ( 840–916 рр) вважають автором «кирилиці» — на болгарській іконі (праворуч) зображено свт. Климента, що тримає слов’янську абетку, а його вчителі, свтт. Кирило та Мефодій, йому допомагають, підтримують із двох боків (ікону взяв тут).

До нашого часу дійшла низка його творів, але я (не фахівець, взагалі кажучи,) просто уважно роздивився те, що ближче лежить. А саме, на сайті бібліотеки Софійського університету у розділі Български първопечатни и старопечатни издания є поличка й свт. Климента.

Щодо «українізмів». Звичайно, говорити про елементи української мови у текстах IX століття некоректно, оскільки більшість мовних форм були спільнослов’янськими. Власне українська мова поступово вирізнялася із спільнослов’янської на протязі століть, орієнтовно VI–XI; відомо, що вже в сер. IX століття у нас були богослужбові книжки та переклади Святого Письма, писані «руськими письменами» — абеткою, відмінною від інших тодішніх слов’янських абеток (див. М. Брайчевський. Походження слов’янської писемності. К: Вид. дім «Академія» — 2009).

Отже, цілком коректно говорити про ті слова і звороти, які ми маємо у нашій мові ще із спільнослов’янської (і які в більшості слов’янських мов утрачені). Зауважимо, що в нашій мові залишилося чи не найбільше «спільнослов’янського спадку» серед інших слов’янських мов. Щодо російської мови (яку підносять як «правонаступницю» «мови Кирила й Мефодія») — формування російської мови у XIII–XVI століттях супроводжувалося втратою багатьох спільнослов’янських елементів; крім того, потреба змінити церковнослов’янську абетку «під власний орфоепічний апарат» призвели до того, що ціла низка тодішніх слов’янських слів російською мовою просто не читаються, а деякі взагалі потребують перекладу… з української.

Саме про ці «українізми» я й хочу трохи розповісти.

Нумерую аркуші так само, як у бібліотеці Софійського університету (заголовок аркуша — посилання на зображення у бібліотеці); церковнослов’янську пишу «символічно», без уживання спеціальних шрифтів. Транслітерацію подаю за правилами транслітерації церковнослов’янських текстів українського мовою.

Отже, нагадаю, це з творів свт. Климента Охридського (Македонія, Велика Моравія), кінець IX-го чи початок X століття. Давня церковнослов’янська.

Читати далі »»

(5 votes, average: 3.8 out of 5)

Останні публікації

Most Rated

Highest Rated

Теґи

Архіви