Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
А це народна пісня, «Ой заграли музики»:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Будь ласка, знайдіть одну спільну рису, яка вирізняє ці пісні з багатьох і багатьох інших :-)
Обидві пісні виконує Квітка Цісик, але я маю на увазі не виконавця.
До речі, у другій пісні мені страшенно подобається оте «бо то ті в завивках ходять…» та «а губо́чки є для того, що я буду жона його» :-)
І Кошиць оповідає про те, як каталонці, ці іберійські сепаратисти (українці Піренейського півострова!) зрозуміли нашу пісню, яким культом пошани оточили його самого і його хор, як вечорами знаходили Кошиця й хор в ресторанах, як хватали на руки, ставили на столах і благали співати…
…
Далі починається розмова про іспанську пісню. Кошиць твердить, що іспанці — ще більш музикальні, ніж італійці, і оповідає нам, що це — єдиний, крім українців, народ на світі, що має тристрофні пісні (яких і у нас мало). Три ритмічно відмінні строфи в одній пісні. Кошиць наспівує одну таку, пучками пальців наслідуючи кастаньєти.
Отже, спільна риса цих двох пісень — їхня «тристрофність».
Так, пісню Івасюка я дав просто для ілюстрації — звичайно, це авторська пісня; авторські пісні можуть бути якими завгодно.
Але друга є дуже яскравою ілюстрацією відмінності нашої пісенної культури від культур майже усього світу.
Якщо згадуватимете/надибуватимете ще якісь приклади — пишіть!-)