Brownian motion

around the essentials…

 

Ми все знаємо

Недавно знов надибав на один відомий вислів:


Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

Тут немає нічого особливого. Ми це знаємо.

Але чому ж ми так охоче віддаємо свою мову?

Чому нам миліша повільна смерть?

Недавно один добрий знайомий, Юрко, «показав» мені одну книжку, «Холодний Яр» Юрія Юрліс-Горського. Прочитайте, хто може. Чи послухайте — я зараз слухаю аудіоверсію.

Книжка «важка». Якщо «з одного боку» — скрізь кров, надія і безнадія, цинізм, зрада… І знову кров, і знову надія, і ніби знову безнадія…

А з іншого — скрізь усвідомлення своєї належності до нації, чудове знання історії, розуміння політичної ситуації… Висока культура, щирість, пісня… І, головне, — любов. У серці те, що не вмирає.

Звичайно, ми і це знаємо. Ми все знаємо. Тому й спимо так незворушно. Тому й погоджуємося на агонію?

Також недавно надибав ще одну цікаву фразу (не пам’ятаю дослівно — англійською — але якось так): «Найпримітивніша форма вузьколобості — думати, що ми розумніші за попередні покоління».

Так, я гадаю — наші діди-прадіди були мудріші за нас. Але ми і це знаємо. Бо десь у глибині — ми з цим не згодні!

Жахлива амнезія…

Ті, що на прапорах писали «Воля України або смерть», — знали, що вибирають, але вибирали. Бо вибирали те, що їм краще.

Але чому ж ми так охоче віддаємо свою мову?

Чому нам миліша повільна смерть?

(1 votes, average: 5 out of 5)

One Response to “Ми все знаємо”

  1. Юрко каже:

    Цікаве питання: чи ми розумніші, чи дурніші за наших предків… Біологічно такі самі, а от духовно… Ми не маємо права вирішувати. Одне ясно: їх треба знати, вести з ними діялог через сторіччя, підтримувати з ними цей культурний зв’язок, культурну спадковість і регенерацію, адже людина і є культура. Вони створили й донесли до нас скарби: мову, пісню, органічно досконалі архетипи, з яких можемо виплести й власне життя. Принаймні тоді воно буде «якимсь», вже не «ніяким». І ще вони показали, що не бачили своє життя «ніяким», тому й писали «…або смерть». Тепер ми знаємо, яким має бути життя.

Напишіть відгук

XHTML: Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> <pre lang="" line="" escaped="">

Останні публікації

Most Rated

Highest Rated

Теґи

Архіви