Дякую:) Ось гарний перелік втручань в українську мову задля уподібнення її до російської: Викорінення питомих рис української мови. Сумно трохи, бо це ж і є нинішній стандарт.
Дякую!
Нещодавно з друзями сперечалась про “рідність” мови. Кажуть, що для них українська не рідна, бо нею не розмовляють ні батьки, ні діди. Сумно :(
Я дуже погано аргументую такі речі, як репресованість мови, дякую, що допомагаєте ;)
Привіт, дуже радий тебе бачити. Я навіть ледь не подумав, що ти десь зникла .)
Не знаю, чи ти оце читала. Хоча, на жаль і щастя, «залізних аргументів» бути не може. Кожен сам має зробити вибір… А оце чи бачила?.. А, так, згадав, бачила :О)
У будь-якому разі — українською розмовляли і наші прадіди (і всі попередні, звісно), і діди…
Вчора один камерний хор отримав гран-прі (таке собі українське слово, «гран-прі».)) у двох номінаціях — всіх вразило, що вони вийшли у вишиванках і співали українську духовну музику (не «світову класику», яку всі дано знають, а саме нашу).
Це те, що ми готові дуже просто віддати за «рускій мір».
Перелік документів вражає! Ну все, я тепер озброєна;)
Вчора ходила у Національний художній музей (скільки ж там ікон!!!), поверталась на метро через Європейську площу, здалеку Український дім – просто сумне видовище: десь 20 прапорів і кілька палаток на фоні реклами Ауді…На Українському домі! Щось це засмучує :(
Дякую:) Ось гарний перелік втручань в українську мову задля уподібнення її до російської: Викорінення питомих рис української мови. Сумно трохи, бо це ж і є нинішній стандарт.
Ага. Я читав «Проблеми українського правопису» В. Німчука. Досить повчально.
Дякую!
Нещодавно з друзями сперечалась про “рідність” мови. Кажуть, що для них українська не рідна, бо нею не розмовляють ні батьки, ні діди. Сумно :(
Я дуже погано аргументую такі речі, як репресованість мови, дякую, що допомагаєте ;)
Привіт, дуже радий тебе бачити. Я навіть ледь не подумав, що ти десь зникла .)
Не знаю, чи ти оце читала. Хоча, на жаль і щастя, «залізних аргументів» бути не може. Кожен сам має зробити вибір… А оце чи бачила?.. А, так, згадав, бачила :О)
У будь-якому разі — українською розмовляли і наші прадіди (і всі попередні, звісно), і діди…
Вчора один камерний хор отримав гран-прі (таке собі українське слово, «гран-прі».)) у двох номінаціях — всіх вразило, що вони вийшли у вишиванках і співали українську духовну музику (не «світову класику», яку всі дано знають, а саме нашу).
Це те, що ми готові дуже просто віддати за «рускій мір».
Перелік документів вражає! Ну все, я тепер озброєна;)
Вчора ходила у Національний художній музей (скільки ж там ікон!!!), поверталась на метро через Європейську площу, здалеку Український дім – просто сумне видовище: десь 20 прапорів і кілька палаток на фоні реклами Ауді…На Українському домі! Щось це засмучує :(
.(
«Нічого, побачимо»
зі. Дякую тобі страшенно.