6 Replies to “Історія русифікації”

    1. Ага. Я читав «Проблеми українського правопису» В. Німчука. Досить повчально.

  1. Дякую!
    Нещодавно з друзями сперечалась про “рідність” мови. Кажуть, що для них українська не рідна, бо нею не розмовляють ні батьки, ні діди. Сумно :(
    Я дуже погано аргументую такі речі, як репресованість мови, дякую, що допомагаєте ;)

    1. Привіт, дуже радий тебе бачити. Я навіть ледь не подумав, що ти десь зникла .)

      Не знаю, чи ти оце читала. Хоча, на жаль і щастя, «залізних аргументів» бути не може. Кожен сам має зробити вибір… А оце чи бачила?.. А, так, згадав, бачила :О)

      У будь-якому разі — українською розмовляли і наші прадіди (і всі попередні, звісно), і діди…

      Вчора один камерний хор отримав гран-прі (таке собі українське слово, «гран-прі».)) у двох номінаціях — всіх вразило, що вони вийшли у вишиванках і співали українську духовну музику (не «світову класику», яку всі дано знають, а саме нашу).

      Це те, що ми готові дуже просто віддати за «рускій мір».

      1. Перелік документів вражає! Ну все, я тепер озброєна;)
        Вчора ходила у Національний художній музей (скільки ж там ікон!!!), поверталась на метро через Європейську площу, здалеку Український дім – просто сумне видовище: десь 20 прапорів і кілька палаток на фоні реклами Ауді…На Українському домі! Щось це засмучує :(

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.