around the essentials…
Різні фірми кинулися пропонувати курси іноземних мов перед Євро–2012. Це чудово :-)
Але одна реклама у метро мене так зачепила (чудова фізіономія, «матеріалабельна», «пластична», її можна використовувати!..), що я вирішив трохи поекспериментувати.
На жаль, брак часу, хисту, фантазії і художнього смаку…
Словом, дивіться, що вийшло.
(No Ratings Yet)Надзвичайно конструктивна позиція, дуже сильне відео.
(No Ratings Yet)
Св. Климент Охридски със свв. Кирил и Методий. Икона от ср. на XIX век в Църквата "Св. Богородица Перивлепта" (Св. Климент") в Охрид.
На нашій Вікіпедії про свт. Климента написано так: «македонський просвітник, святий, жив у місті Охриді. Один із учнів Кирила і Мефодія». Ось також сторінка на болгарській Вікіпедії.
Климента Охридського (~840–916 рр) вважають автором «кирилиці» — на болгарській іконі (праворуч) зображено свт. Климента, що тримає слов’янську абетку, а його вчителі, свтт. Кирило та Мефодій, йому допомагають, підтримують із двох боків (ікону взяв тут).
До нашого часу дійшла низка його творів, але я (не фахівець, взагалі кажучи,) просто уважно роздивився те, що ближче лежить. А саме, на сайті бібліотеки Софійського університету у розділі Български първопечатни и старопечатни издания є поличка й свт. Климента.
Щодо «українізмів». Звичайно, говорити про елементи української мови у текстах IX століття некоректно, оскільки більшість мовних форм були спільнослов’янськими. Власне українська мова поступово вирізнялася із спільнослов’янської на протязі століть, орієнтовно VI–XI; відомо, що вже в сер. IX століття у нас були богослужбові книжки та переклади Святого Письма, писані «руськими письменами» — абеткою, відмінною від інших тодішніх слов’янських абеток (див. М. Брайчевський. Походження слов’янської писемності. К: Вид. дім «Академія» — 2009).
Отже, цілком коректно говорити про ті слова і звороти, які ми маємо у нашій мові ще із спільнослов’янської (і які в більшості слов’янських мов утрачені). Зауважимо, що в нашій мові залишилося чи не найбільше «спільнослов’янського спадку» серед інших слов’янських мов. Щодо російської мови (яку підносять як «правонаступницю» «мови Кирила й Мефодія») — формування російської мови у XIII–XVI століттях супроводжувалося втратою багатьох спільнослов’янських елементів; крім того, потреба змінити церковнослов’янську абетку «під власний орфоепічний апарат» призвели до того, що ціла низка тодішніх слов’янських слів російською мовою просто не читаються, а деякі взагалі потребують перекладу… з української.
Саме про ці «українізми» я й хочу трохи розповісти.
Нумерую аркуші так само, як у бібліотеці Софійського університету (заголовок аркуша — посилання на зображення у бібліотеці); церковнослов’янську пишу «символічно», без уживання спеціальних шрифтів. Транслітерацію подаю за правилами транслітерації церковнослов’янських текстів українського мовою.
Отже, нагадаю, це з творів свт. Климента Охридського (Македонія, Велика Моравія), кінець IX-го чи початок X століття. Давня церковнослов’янська.
(5 votes, average: 3,80 out of 5)Нещодавно мені до рук потрапила одна примітна книжка, видана у Одесі 1934 року. Зацікавившись автором, я відкрив його сторінку на Вікіпедії і прочитав у розділі «Основні наукові праці» назву «Е. М. Брусиловский. „Заболевания двигательного и поддерживающего аппарата и их лечение“. Учебник. (рос.)». Рік не вказано, місце видання не вказано.
На ru.wikipedia читаємо про цю книжку, видану у Харкові 1928 року як додаток до журналу «Врачебное дело», назва також російською мовою. Згадується і окрема книжка з такою назвою, що «видана вже по смерті автора».
Отже, я тримав у руках саме ту, видану по смерті. Але є підстави вважати, що її було «здано до друку» ще за життя автора, «1-6 1933».
Отже, у 1934 році ув Одесі було видано книжку наукового консультанта Всеукр. інституту курортології й бальнеології Е. М. Брусиловського під назвою «Хвороби рухового та підтримного апарату і лікування їх» (ДВОУ • Медичне видавництво • 1934).
(1 votes, average: 5,00 out of 5) (No Ratings Yet)Недавно знов надибав на один відомий вислів:
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко
Тут немає нічого особливого. Ми це знаємо.
Але чому ж ми так охоче віддаємо свою мову?
Чому нам миліша повільна смерть?
Недавно один добрий знайомий, Юрко, «показав» мені одну книжку, «Холодний Яр» Юрія Юрліс-Горського. Прочитайте, хто може. Чи послухайте — я зараз слухаю аудіоверсію.
Книжка «важка». Якщо «з одного боку» — скрізь кров, надія і безнадія, цинізм, зрада… І знову кров, і знову надія, і ніби знову безнадія…
А з іншого — скрізь усвідомлення своєї належності до нації, чудове знання історії, розуміння політичної ситуації… Висока культура, щирість, пісня… І, головне, — любов. У серці те, що не вмирає.
Звичайно, ми і це знаємо. Ми все знаємо. Тому й спимо так незворушно. Тому й погоджуємося на агонію?
Також недавно надибав ще одну цікаву фразу (не пам’ятаю дослівно — англійською — але якось так): «Найпримітивніша форма вузьколобості — думати, що ми розумніші за попередні покоління».
Так, я гадаю — наші діди-прадіди були мудріші за нас. Але ми і це знаємо. Бо десь у глибині — ми з цим не згодні!
Жахлива амнезія…
Ті, що на прапорах писали «Воля України або смерть», — знали, що вибирають, але вибирали. Бо вибирали те, що їм краще.
Але чому ж ми так охоче віддаємо свою мову?
Чому нам миліша повільна смерть?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Все, що пишу, — вже давно ворушилося десь всередині. Вже давно варто було написати?
* * *
Рік 2008, ми їдемо через Тернопіль до Маняви (через Почаїв, заїжджаємо по дорозі у інші містечка і села — три дні вражень). Настрій трохи зворушений («це все — моя Україна!»), майже святковий :-)
Літо. Жарко, спека.
Я у Тернополі перед якимось костьолом, стою, дивлюся, «вибираю кадр».
Повз мене проходить молодий хлопець з двома відрами чи піску, чи щебню (щось вони там лагодили), зикрув на мене і сказав: «Dziękuję!».
(5 votes, average: 5,00 out of 5)Моя мама народилася у селі на Одещині. Вчилася у кулінарному технікумі при Одеському пароплавстві, «ходила» — кОком — на танкері до Куби, ходила на китобої десь під Антарктиду, варила борщі у Біскайській затоці, смажила «відбивні» з китового м’яса десь на екваторі, привезла килим — досі висить вдома! — зі Швеції… Народила перших трьох синів (я серед них) у Комсомольську-на-Амурі, де працювала у КБ та вчилася на вечірньому у політехнічному… Повернувшись в Україну, вчилася, вже заочно, бо купа дітей, в Одеському педагогічному інституті…
Одещина, Одеса, пів-світу чи й увесь світ… Хабаровський край… Одеса… Потім ще заочно — Київ, трирічні курси іноземних мов, які прирівнюються до вищої… (Три вищих освіти, п’ятеро синів — а вам слабО?!).
На сесії до Одеси мама їздила з двома чи навіть трьома малими (четвертого лишали на батька, чи, як мама жартує, разом з батьком лишали на когось із вже трохи старших, — вдома, на Полтавщині). У Одесі жили мамині родичі, ми жили у них.
Я змалку знав російську мову «ледь не краще за українську», вважав її другою рідною; спілкувалися з мамою часто саме російською, співали російських пісень, читали (вона — мені, пізніше я вже сам собі) російських казок, слухали казки на платівках — все також, чомусь, лише російською і…
(7 votes, average: 5,00 out of 5)«Знаете ли вы украинскую ночь?» — риторично вигукнув Микола Васильович Гоголь: «Нет, вы не знаете украинской ночи!»
І описав ту ніч так гарно, що достатньо сентиментальний середньостатистичний «будь-хто» охне, ахне і заспокоїться: «Каккая красотища!..»
Але Володимиру Володимировичу Маяковському, людині щирій і чесній, щось таки муляло, і він написав отакого вірша:
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Переклав інтерфейс модуля для WordPress — NextGEN Gallery.
Чудовий модуль створення фотогагалерей, розміщення їх у альбомах, «асоціювання» статей із зображеннями, створення слайд-шоу і багатьма іншими цікавими функціями. Чудовий модуль :-)
Дякую, Alex!
Ось переклад інтерфейса — пробуйте, коментуйте…
(No Ratings Yet)Тут подано перелік словників щодо вживання слів «природний», «природній», «зворотний» та «зворотній».
Цей перелік подано лише як інформацію — безперечно, кожен має право робити свої висновки (до речі, я так само колись гортав та робив свої — гортаю досі — це абсолютно нормально:).
Звичайно, цей перелік неповний, можливо також, він неточний — надсилайте «патчі».
| # | Назва | Природний | Зворотний | Природній | Зворотній |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Словник української мови в 11-ти томах. К.: Наукова думка, 1970–1980. | + | + | – | – |
| 2 | Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728с. | + | + | – | – |
| 3 | Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 896c. | + | + | – | – |
| 4 | Російсько-український словник-довідник. К.: Довіра, 2005. — 941c. | + | + | – | – |
| 5 | Русско-украинский словарь (в 3 томах). К.: Наукова думка, 1970. | + | + | – | – |
| 6 | Словник синонімів української мови (у 2 томах). К.: Наукова думка, 1999-2000. — 960c. | + | + | – | – |
| 7 | Англо-український словник (у двох томах). К.: Освіта, 1996. | + | + | – | – |
| 8 | Новий російсько-украйнський політехнічний словник: 100000 термінів-словосполучень (укладач М. Зубков) – Х.: Гриф, 2005. – 952с. | + | + | – | – |
| 9 | Великий українсько-англійський словник. К.: Чумацький шлях, 2003. – 634с. | + | + | – | – |
| 10 | Борис Грінченко. Словарь української мови. – К.: Наукова думка, 1996. | + | – | – | – |
| 11 | І.Шелудько, Т.Садовський. Словник технічної термінології. 1928р. | – | – | + | – |
| 12 | В.Козирський, В.Шендеровський. Словник фізичної лексики (українсько-англійсько-німецько-російський). К.: Рада, 1996. 30тис. лексем. 934с. | – | – | +*) | +*) |
| 13 | С.І.Головащук. Російсько-український словник сталих словосполучень. К.: Наукова думка, 2001. (18 тис. словосполучень). – 640с. | + | + | – | – |
| 14 | О.Войналович, В.Моргунюк. Російсько-український словник наукової і технічної мови. К.: Вирій, 1997 (15 тис. термінів). – 256с. | + | – | – | – |
| 15 | А.Бурячок, М.Демський, Б.Якимович. Російсько-український словник для військовиків, Київ-Львів, Варта, 1995. (32 тис. слів і словосполук). – 384с. | + | + | – | – |
| 16 | Григорій Голоскевич. Правописний словник (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук, Харків, 1929р.). Нью-Йорк–Париж–Сидней–Торонто–Львів, 1994. | + | + | – | – |
| 17 | М.П.Кочерган. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. К.: Видав. центр «Академія», 1997. – 400 с. | + | – | – | – |
| 18 | Англо-український словник (бл.20тис. слів, за ред. Ю.О.Жлуктенка), К.: Освіта, 1998р. | + | + | – | – |
| 19 | Русско-украинский словарь (у 3 томах), видання друге, виправлене. К.: Головна редакція укр. рад. енциклопедії, 1982р. | + | + | – | – |
| 20 | Український орфографічний словник (за ред. проф. А.О.Свашенко), бл. 100 тис. слів. Х.: Прапор, 1997 | + | + | – | – |
| 21 | Новий словник української мови (у 4 томах). Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. К.: Аконіт, 1998р. | +**) | + | – | – |
| 22 | Українсько-російський словник (6 томів), видавництво АН УРСР, 1958р. Гол. редактор І.М.Кириченко, члени ред.колегії: Т.В.Зайцева, М.Т.Рильський. | + | + | – | – |
* Є підстави стверджувати, що для авторів незаперечним авторитетом є І.Шелудько та його «Словник технічної термінології».
** див. «ПРИРОДЖЕНИЙ»
У багатьох словниках слово «ПРИРОДНИЙ» має обидва значення англійського natural (рос. «природный» та «естественный») — і в того ж І.Шелудька так само слово «ПРИРОДНІЙ».
(5 votes, average: 4,20 out of 5)Знайшов чудовий плагін для WordPress: Language Switcher.
Лише одна проблема поки що: віджет для NextGEN Gallery не хоче, щоб я йому відредагував заголовок таким чином, щоб він також «перемикався».
Ну, і доводиться редагувати файли теми — міняти "шось" на __("шось"), паралельно підправляючи відповідний .po (і потім msgfmt uk.po -o uk.mo).
(No Ratings Yet)
English
Українська