Brownian motion

Нещодавно я обіцяв, що «далі буде»; тож — іще одна передача на радіо.

Беруть участь Олена Чмир, славіст, канд. філол. наук; Ганна Куземська, філолог (авторка книжки «Якою мовою молилася давня Україна»).

Ми не дуже задоволені результатом, але, як на мене, все гаразд, щось сказати вдалося.

ps. Користуючись нагодою, наголошу, що теза про те, що «не можна міряти сучасними мірками» мені трохи дивна. Бо завжди таке враження, що той, хто так каже, завжди впевнено знає, що саме такі мірки — сучасні, а от такі — не сучасні. Навіть більше — «сучасними мірками не можна, тому все було не так»… Тобто, сама теза правильна, але нею іноді користуються для того, щоб сказати, що «все було не так», хоча підстав так стверджувати… не завжди і є .)

Gmail дає змогу чіпляти до листа різні мітки, які з точки зору протоколів витягування пошти (POP3 та IMAP4) є скриньками. В принципі, інтерфейс Gmail також їх показує як скриньки з листами.

Іноді у різних рецептах (згодувати spamassassin’у теку «Спам» із гуглопошти, наприклад) окремим пунктом програми передбачено витягування вмісту такої скриньки (за допомогою fetchmail, скажімо).

Рішення просте:

poll imap.gmail.com protocol IMAP
   user "nouser@gmail.com" is localuser here
   password 'superpassword',
   folder "[Gmail]/Spam",
   # folder 'from Smith',
   # fetchlimit 1, keep,
   ssl

Але проблема виникає тоді, коли мітки українською (не латинкою, взагалі кажучи). І ніде, чомусь, я рішення не знайшов, саме тому це й пишу.

Справа в тому, що кодування назв скриньок має бути у «модифікованому UTF-7»; це зазначено у RFC 3501 (5.1.3. Mailbox International Naming Convention).

При цьому «службові» скриньки зазначаються як «[Gmail]/Скринька»:

poll imap.gmail.com protocol IMAP
   user "nouser@gmail.com" is localuser here
   password 'superpassword',
   folder "[Gmail]/&BCEEPwQwBDw-",         # «Спам» — обов’язково "[Gmail]/"
   # folder '&BDIEVgQ0- &BCEEMARIBDoEMA-', # «від Сашка» —  *без* "[Gmail]/"
   # fetchlimit 1, keep,
   ssl

Про відвертість із собою у критичні моменти?..

Це вже майже історія(*), але я тут ще не все фіксував, тому повторюся .)

Є отака книжка — «Якою мовою молилася давня Україна» (вся книжка доступна для звантаження).

Відбулася отака презентація й отака розмова з авторкою на Першому каналі радіо, у передачі «Український вимір».

Можливо, комусь буде цікаво й корисно.

* Подзвонили звідкись «із радіо» Німчукові (його сторінка на вікіпедії якась досить скромна навіть), кликати на одну передачу на 24-те травня, день пам’яті свв. Кирила та Мефодія. А він дав телефон авторки «Якою мовою…»: «Це саме та людина, яка вам потрібна». Отже, «далі буде».

Кілька фото будинку Кричевського-Лебіщака в Опішні.

Фасад

Фасад і новенькі ворота

Вигляд збоку, через (колишній) ставок

Виставляю у повній якості — користуйтеся на здоров’я:

Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 3.0 Неадаптована.

У цьому році Україна вперше виступила на міжнародному конкурсі «Браво!» у Намюрі (Бельгія).

І одразу — перша премія: Варвара Васильєва (9 років, Київ) всіх переграла на своїй скрипочці (у віковій категорії до 9-ти років).

Я до цієї дівчини небайдужий, тому із радістю і задоволенням публікую тут (увага, публікується вперше) відео, зняте мамою Варвари :)

Зауважу, що по відзнятому відео «читалося» абсолютно все («отут у мами пульс пришвидшився, скоро фінал, напевно…») — не врятувала (хоч і допомогла!) запропонована ютубом стабілізація зображення .)

Дивитися відео »»

Вчора я виклав поганеньку фотографію розкритої бруньки ґінкґо (так! це одна брунька! — мені часто не віриться, що з бруньки може вилізти півтораметрова гілка бузини з купою бруньок і листя.)).

І мені так муляла та «якість», що вчора ми таки побігли з фотоапаратом на вечірнє сонечко — вже після роботи і вечері.

На кожній фотографії можна клацати, усі виклав у повній якості. Кольори не підкручував, просто прогнав через RawTherapee з профілем natural-2. І все це у вечірньому сонці, баланс білого мені якраз дуже подобається.

Отже, ґінкґо, ще не цвіте, але вже починає:

Дивитися далі »»

Цвіте ґінкґо (Ginkgo biloba).

Я недавно зізнався дружині, що вона нагадує мені ґінкґо:

— Чому?-)

— Тому що ти мені покращуєш пам’ять та реакцію, а також сприяєш підвищенню розумової та фізичної працездатності .)

Ми, наша сім’я, видали протягом кількох років отакі книжки, вірші та картини Редчук Галини Василівни:

Усі обкладинки робив я, власноруч. Використовував, переважно, The GIMP та Inkscape.

Власне, я чому про це зараз отут пишу… Не вдається «побороти» вікімедію, щоб вони повірили, що це справді мої роботи, що я справді маю право публікувати ці зображення…

Тож посилатимуся сюди. І всіх, за потреби, посилатиму.

((Фотографував мобілкою, перепрошую))

Слухайте…

Чотирирічний хлопець *ГРАЄ*…

Останнім часом мені значно частіше доводиться чути запевняння, що українську мову ніхто ніколи не забороняв — ні в Союзі, ні раніше, в Імперії. Напевно, це пов’язано із активізацією про-совітських та про-імперських настроїв (що, напевно, пов’язано із певною «люмпенізацією» частини населення).

При цьому доводилося чути щось таке (правда, російською, але я «окультурю» й перекладу, перепрошую): «Що? Валуєвський циркуляр? Емській указ?! Та перед тим, як про це говорити, ти перечитай купу документів і свідчень, і враховуй, у які часи та в яких умовах це все було! І як воно насправді виконувалося!» — при цьому «опонент» мав на увазі, що… ніяких заборон не було! Формально — мали бути, але не було.

Тому зараз я процитую офіційний документ, складений впродовж п’яти засідань Ради Імператорського Харківського університету у 1904-му році. Тобто, фабула така — Комітет Міністрів вже чухає потилицю й думає, чи й справді не скасувати, хоча б частково, ті заборони; але сумнівається. І питає, зокрема, у Київського та Харківського університетів, що ті про це думають. А ті написали отаку відповідь.

Отже, читайте. Не пошкодуйте 15 хвилин (зекономте на чомусь іншому).

Усі (чи майже усі) виділення у тексті — мої. А в самому кінці є посилання на набраний текст (набрано не ідеально, перепрошую, що знайшов) та зісканований оригінал.

Читати »»