Brownian motion

Геніальний твір, покладу тут, щоби не загубився.

Нещодавно знову побував у Мгарському монастирі — знову проїздом, чи навіть «пробігом».

Фотографувати там заборонено, і досить суворо — мене хапали за руки і висловлювалися досить агресивно ,)

Тому я не фотографував. Тільки зовсім трохи.

Це дуже сумна картина. І трохи абсурдна.

Ікона Богородиці Мгарської:

Раніше її не було, ця ікона раптом стала Мгарською зовсім недавно. За стилем це псевдовізантійська російська ікона століття XV-го, коли і як вона стала Мгарською?

А ось ікона соловецьких святих:

Бачите, як обрізані німби? Це після останньої «реставрації», після намагань одягти увесь храм у типово московську «уніформу».

До речі, напис на сувої, який тримає один зі святих. Це також жертва «реставраторів». У тексті легко можна нарахувати помилок п’ять-шість.

Це не церковнослов’янська мова, це жахливий суржик.

Так, Московська церква зросійщила «мову Кирила й Мефодія» вже давно, але це просто жахливий суржик.

А про перших реставраторів цього монастиря — які, власне, й реставрували усе, що можна було відреставрувати, а також написали більшість настінних ікон — хотілося би сказати кілька добрих слів. На жаль, бракує фотографій.

Але вдалося сфотографувати кілька фрагментів ікон, де… дивіться самі:

Без слів.

Навіть дивно, як ці фрагменти досі не замазали сучасні «реставратори».

А ззовні — це той самий «мазепинський» храм, один із шедеврів українського бароко.

Усе фотографував мобілкою, але — можливо! — колись знайду якісь ще колишні фото та доповню їх новими й кращими. Можливо.

Африканець співає Океан Ельзи Така як ти

J.B. Accolay Violin Concerto in A minor – Itzhak Perlman

Нещодавно я обіцяв, що «далі буде»; тож — іще одна передача на радіо.

Беруть участь Олена Чмир, славіст, канд. філол. наук; Ганна Куземська, філолог (авторка книжки «Якою мовою молилася давня Україна»).

Ми не дуже задоволені результатом, але, як на мене, все гаразд, щось сказати вдалося.

ps. Користуючись нагодою, наголошу, що теза про те, що «не можна міряти сучасними мірками» мені трохи дивна. Бо завжди таке враження, що той, хто так каже, завжди впевнено знає, що саме такі мірки — сучасні, а от такі — не сучасні. Навіть більше — «сучасними мірками не можна, тому все було не так»… Тобто, сама теза правильна, але нею іноді користуються для того, щоб сказати, що «все було не так», хоча підстав так стверджувати… не завжди і є .)

Gmail дає змогу чіпляти до листа різні мітки, які з точки зору протоколів витягування пошти (POP3 та IMAP4) є скриньками. В принципі, інтерфейс Gmail також їх показує як скриньки з листами.

Іноді у різних рецептах (згодувати spamassassin’у теку «Спам» із гуглопошти, наприклад) окремим пунктом програми передбачено витягування вмісту такої скриньки (за допомогою fetchmail, скажімо).

Рішення просте:

poll imap.gmail.com protocol IMAP 
   user "nouser@gmail.com" is localuser here
   password 'superpassword',
   folder "[Gmail]/Spam",
   # folder 'from Smith',
   # fetchlimit 1, keep,
   ssl

Але проблема виникає тоді, коли мітки українською (не латинкою, взагалі кажучи). І ніде, чомусь, я рішення не знайшов, саме тому це й пишу.

Справа в тому, що кодування назв скриньок має бути у «модифікованому UTF-7»; це зазначено у RFC 3501 (5.1.3. Mailbox International Naming Convention).

При цьому «службові» скриньки зазначаються як «[Gmail]/Скринька»:

poll imap.gmail.com protocol IMAP 
   user "nouser@gmail.com" is localuser here
   password 'superpassword',
   folder "[Gmail]/&BCEEPwQwBDw-",         # «Спам» — обов’язково "[Gmail]/"
   # folder '&BDIEVgQ0- &BCEEMARIBDoEMA-', # «від Сашка» —  *без* "[Gmail]/"
   # fetchlimit 1, keep,
   ssl

Про відвертість із собою у критичні моменти?..

Це вже майже історія(*), але я тут ще не все фіксував, тому повторюся .)

Є отака книжка — «Якою мовою молилася давня Україна» (вся книжка доступна для звантаження).

Відбулася отака презентація й отака розмова з авторкою на Першому каналі радіо, у передачі «Український вимір».

Можливо, комусь буде цікаво й корисно.

* Подзвонили звідкись «із радіо» Німчукові (його сторінка на вікіпедії якась досить скромна навіть), кликати на одну передачу на 24-те травня, день пам’яті свв. Кирила та Мефодія. А він дав телефон авторки «Якою мовою…»: «Це саме та людина, яка вам потрібна». Отже, «далі буде».

Кілька фото будинку Кричевського-Лебіщака в Опішні.

Фасад

Фасад і новенькі ворота

Вигляд збоку, через (колишній) ставок

Виставляю у повній якості — користуйтеся на здоров’я:

Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 3.0 Неадаптована.

У цьому році Україна вперше виступила на міжнародному конкурсі «Браво!» у Намюрі (Бельгія).

І одразу — перша премія: Варвара Васильєва (9 років, Київ) всіх переграла на своїй скрипочці (у віковій категорії до 9-ти років).

Я до цієї дівчини небайдужий, тому із радістю і задоволенням публікую тут (увага, публікується вперше) відео, зняте мамою Варвари :)

Зауважу, що по відзнятому відео «читалося» абсолютно все («отут у мами пульс пришвидшився, скоро фінал, напевно…») — не врятувала (хоч і допомогла!) запропонована ютубом стабілізація зображення .)

Дивитися відео »»

Вчора я виклав поганеньку фотографію розкритої бруньки ґінкґо (так! це одна брунька! — мені часто не віриться, що з бруньки може вилізти півтораметрова гілка бузини з купою бруньок і листя.)).

І мені так муляла та «якість», що вчора ми таки побігли з фотоапаратом на вечірнє сонечко — вже після роботи і вечері.

На кожній фотографії можна клацати, усі виклав у повній якості. Кольори не підкручував, просто прогнав через RawTherapee з профілем natural-2. І все це у вечірньому сонці, баланс білого мені якраз дуже подобається.

Отже, ґінкґо, ще не цвіте, але вже починає:

Дивитися далі »»