Цікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії

Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Том 1. Казань, Издание книжного магазина М. А. Голубева, 1914. Сторінки III, VI. Набрав цитати російською, щоб полегшити роботу пошуковикам .) Вопрос о культурном влиянии малороссов на великорусское общество в XVII–XVIII ст. не подлежит сомнению. Не спорят и относительно широты и разносторонности … Continue readingЦікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії

Любителям руської мови. І музики .)

Отже, іти нам ще довго, окупанти ще при владі, а тому — продовжуємо. Я казав, що ми «будемо з’ясовувати, якою ж була українська редакція церковнослов’янської мови, як і коли вони виникла, коли „остаточно сформувалася“… яким чином так несподівано зникла». Але ми, звісно, не будемо обмежувати руську … Continue readingЛюбителям руської мови. І музики .)

Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411

Originally posted by at Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411 Минулого разу ми намагалися прочитати фразу на бересті, написану руською мовою. Не все вийшло .) На цей раз задача буде простіша — сім (неповних) слів на іконі великого майстра, прп. Андрія Рубльова. Отже, ікона «Спас у силах», … Continue readingЛюбителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411

Любителям руської мови

Ось візьмемо у руки шматок новгородської берестяної грамоти №354: Багато разів мені казали, що ніхто, мовляв, не знає, як усе це тоді звучало. Спробуємо, однак, прочитати: Отже, оскільки ніхто не знає, то й читатиму українською: І діду молися, чтоби їхали ви Юрієв монастир, пшенки попрошал; … Continue readingЛюбителям руської мови

Йов Кондзелевич, «Спас Вседержитель», кін. XVII ст.

На жаль, кращої якості немає — а ікона дивовижна. До речі, саме її ми використали для обкладинки нашої Антології Херувимської пісні. І що ще варто зауважити — текст Євангелія написаний таки українською: ПОБѢЖДАЮЩЕМУ ДАМЪ ΣІΣТИ… Не «сєсті» (якби було через ѣ і заманулося транслітерувати російською), а саме … Continue readingЙов Кондзелевич, «Спас Вседержитель», кін. XVII ст.

І. Огієнко про двоїну

З книжки «Митрополит Іларіон. Український літературний наголос (мовознавча монографія)», Вінніпег, 1952: Про двоїну я трохи згадував у дописі «Українізми» у мові свт. Климента Охридського.

Читаймо те, що написано :-)

Надибав тут отакий допис — Происхождение первых свидомых украинцев — що сказати… Допис… ммм… мовчу, коментарі… ммм… та хай, але ж я ось про що: давайте читати те, що написано (цитую шмат без купюр, виділення напівгрубим мої): В 1862 г. один из авторов кулишевской «Основы», рассказывая о … Continue readingЧитаймо те, що написано :-)

«Рівень секретності 18»

«Рівень секретності 18» — це документальний фільм виробництва «1+1 Продакшн», який показує 18 фактів з історії Другої світової війни на території України, котрі приховувала радянська пропаганда. Щодо кожного з них існує достатньо доказів, аби вони не вважалися ані версіями, ані гіпотезами. Більшість із цих фактів були … Continue reading«Рівень секретності 18»

115 років з дня народження Юрія Кондратюка

Мені про це «нагадав» гугл своїм дудлом. Купу посилань про знаменитого полтавця підкаже й сам гугл, але також раджу прочитати розділ «Геній з Полтави» з книжки Василя Шендеровського «Нехай не гасне світ науки».

«Українізми» у мові свт. Климента Охридського

Про свт. Климента, його тексти та «українізми» На нашій Вікіпедії про свт. Климента написано так: «македонський просвітник, святий, жив у місті Охриді. Один із учнів Кирила і Мефодія». Ось також сторінка на болгарській Вікіпедії. Климента Охридського (~840–916 рр) вважають автором «кирилиці» — на болгарській іконі (праворуч) … Continue reading«Українізми» у мові свт. Климента Охридського