Я колись писав, як можна швиденько зробити календар у Inkscape, — а зараз я хочу ще швидше робити ще кращий (як на мене) календар, користуючись PGF у LaTeX. Отже, імітуємо календарі від ReAl — місяці розташовані саме так, назви днів тижнів — саме отак:
Щойно дописав підтримку IPv6 для свого конфігуратора (Django/Python) шейпера (HTB/Linux). «Воно жахливе, але працює чудово»™ .)
Вже надрукували, ще не отримали надруковане, але вже опублікували «повноякісний» PDF (лише обрізаний по формату, та ще з підсвіченими гіперпосиланнями — у надрукованому немає ані підсвітки, ні гіперпосилань.)). «Це було славне полювання» © Акела Усім любителям дякую :-)
Полтава, приблизно 1914-й рік. Верхній ряд, ліворуч перша — моя прабабуся.
Краще у гарних навушниках .) Зверніть увагу, тут лише голоси, лише п’ять голосів, без інструментів. Знову «Щедрик», by Pentatonix — клацніть для перегляду «Я в шокові» .)) І не перестає вражати те, що увесь світ не втомлюєтся виконувати і слухати НАШОГО ЩЕДРИКА. У обробці Миколи … Continue readingЗнову «Щедрик», by Pentatonix
Хто пам’ятає, у дописі «Наспівується вперше» я писав про те, що «в Україні одиниці писали концерти на 12, 24 і більше голосів…» Я мушу — з величезною радістю — визнати, що я висловився неточно. Я навіть помилявся! Не одиниці :-) Нещодавно я мав щастя познайомитися із анонімними … Continue readingЗнову про музику, знову українське бароко
26-го жовтня (за Юліанським) 1784 року Київський митрополит Самуїл Миславський видав такий наказ щодо навчання студентів Київської Академії правопису та вимові (цитую фрагмент): «…многие студенты, учившиеся богословию и философии, во время производства их во священные чины являются вовся неисправны в чтении по церковным книгам, чрез … Continue readingЛюбителям руської мови. Деякі акценти
У 1788-му році, у друкарні Почаївської лаври було видано «Книжицю для господарства» (І. Ленкевич. — Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1788. — 111 арк.; 8°). Нагадаю, що тоді Почаївська лавра була католицькою; нагадаю, що саме католики побудували Свято-Успенський храм (також, любителям усяких хіромантій/нумерологій, чи то пак — геодезій, нагадаю, … Continue readingЛюбителям руської мови. Трохи про вѣвцѣ
Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Том 1. Казань, Издание книжного магазина М. А. Голубева, 1914. Сторінки III, VI. Набрав цитати російською, щоб полегшити роботу пошуковикам .) Вопрос о культурном влиянии малороссов на великорусское общество в XVII–XVIII ст. не подлежит сомнению. Не спорят и относительно широты и разносторонности … Continue readingЦікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії
Отже, іти нам ще довго, окупанти ще при владі, а тому — продовжуємо. Я казав, що ми «будемо з’ясовувати, якою ж була українська редакція церковнослов’янської мови, як і коли вони виникла, коли „остаточно сформувалася“… яким чином так несподівано зникла». Але ми, звісно, не будемо обмежувати руську … Continue readingЛюбителям руської мови. І музики .)
Отже, нам знадобилося лише два заняття (ми намагалися прочитати написи на берестяній грамоті та іконі Андрія Рубльова), щоб отримати певні результати, причому досить важливі. При цьому, на жаль, ніхто не захотів самостійно прочитати запропоновані написи — ситуація парадоксальна: написи написані саме руською мовою, цей факт ніхто … Continue readingЛюбителям руської мови. Деякі результати
Originally posted by at Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411 Минулого разу ми намагалися прочитати фразу на бересті, написану руською мовою. Не все вийшло .) На цей раз задача буде простіша — сім (неповних) слів на іконі великого майстра, прп. Андрія Рубльова. Отже, ікона «Спас у силах», … Continue readingЛюбителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411