Знову про музику, знову українське бароко

Хто пам’ятає, у дописі «Наспівується вперше» я писав про те, що «в Україні одиниці писали концерти на 12, 24 і більше голосів…» Я мушу — з величезною радістю — визнати, що я висловився неточно. Я навіть помилявся! Не одиниці :-) Нещодавно я мав щастя познайомитися із анонімними … Continue readingЗнову про музику, знову українське бароко

Любителям руської мови. Деякі акценти

26-го жовтня (за Юліанським) 1784 року Київський митрополит Самуїл Миславський видав такий наказ щодо навчання студентів Київської Академії правопису та вимові (цитую фрагмент): «…многие студенты, учившиеся богословию и философии, во время производства их во священные чины являются вовся неисправны в чтении по церковным книгам, чрез … Continue readingЛюбителям руської мови. Деякі акценти

Любителям руської мови. Трохи про вѣвцѣ

У 1788-му році, у друкарні Почаївської лаври було видано «Книжицю для господарства» (І. Ленкевич. — Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1788. — 111 арк.; 8°). Нагадаю, що тоді Почаївська лавра була католицькою; нагадаю, що саме католики побудували Свято-Успенський храм (також, любителям усяких хіромантій/нумерологій, чи то пак — геодезій, нагадаю, … Continue readingЛюбителям руської мови. Трохи про вѣвцѣ

Цікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії

Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Том 1. Казань, Издание книжного магазина М. А. Голубева, 1914. Сторінки III, VI. Набрав цитати російською, щоб полегшити роботу пошуковикам .) Вопрос о культурном влиянии малороссов на великорусское общество в XVII–XVIII ст. не подлежит сомнению. Не спорят и относительно широты и разносторонности … Continue readingЦікава цитата про участь «малоросів» у становленні Росії

Любителям руської мови. І музики .)

Отже, іти нам ще довго, окупанти ще при владі, а тому — продовжуємо. Я казав, що ми «будемо з’ясовувати, якою ж була українська редакція церковнослов’янської мови, як і коли вони виникла, коли „остаточно сформувалася“… яким чином так несподівано зникла». Але ми, звісно, не будемо обмежувати руську … Continue readingЛюбителям руської мови. І музики .)

Любителям руської мови. Деякі результати

Отже, нам знадобилося лише два заняття (ми намагалися прочитати написи на берестяній грамоті та іконі Андрія Рубльова), щоб отримати певні результати, причому досить важливі. При цьому, на жаль, ніхто не захотів самостійно прочитати запропоновані написи — ситуація парадоксальна: написи написані саме руською мовою, цей факт ніхто … Continue readingЛюбителям руської мови. Деякі результати

Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411

Originally posted by at Любителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411 Минулого разу ми намагалися прочитати фразу на бересті, написану руською мовою. Не все вийшло .) На цей раз задача буде простіша — сім (неповних) слів на іконі великого майстра, прп. Андрія Рубльова. Отже, ікона «Спас у силах», … Continue readingЛюбителям руської мови. Андрій Рубльов, 1411

Любителям руської мови

Ось візьмемо у руки шматок новгородської берестяної грамоти №354: Багато разів мені казали, що ніхто, мовляв, не знає, як усе це тоді звучало. Спробуємо, однак, прочитати: Отже, оскільки ніхто не знає, то й читатиму українською: І діду молися, чтоби їхали ви Юрієв монастир, пшенки попрошал; … Continue readingЛюбителям руської мови

Йов Кондзелевич, «Спас Вседержитель», кін. XVII ст.

На жаль, кращої якості немає — а ікона дивовижна. До речі, саме її ми використали для обкладинки нашої Антології Херувимської пісні. І що ще варто зауважити — текст Євангелія написаний таки українською: ПОБѢЖДАЮЩЕМУ ДАМЪ ΣІΣТИ… Не «сєсті» (якби було через ѣ і заманулося транслітерувати російською), а саме … Continue readingЙов Кондзелевич, «Спас Вседержитель», кін. XVII ст.

Румунське Євангеліє, 1806 рік

Трапилося мені потримати в руках Румунське Євангеліє 1806 року. Таких (румунських, тобто) ніколи не бачив. Зацікавило воно мене ще й тим, що писане румунською мовою, але церковнослов’янськими літерами.

Малі річки, малі ліси…

Повернувся з Полтавщини, був удома, був і в гостях — невеличке село під Лубнами. Два тижні на природі (вперше років за 15 втекли з дружиною з Києва разом аж на два тижні), з купою роботи, практично без інтернету — це щось .) Чудові люди. Щирі, привітні, прості … Continue readingМалі річки, малі ліси…

І. Огієнко про двоїну

З книжки «Митрополит Іларіон. Український літературний наголос (мовознавча монографія)», Вінніпег, 1952: Про двоїну я трохи згадував у дописі «Українізми» у мові свт. Климента Охридського.